Міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич назвав неприйнятною конференцію, яка проходить у вівторок в Європейському парламенті в Брюсселі і присвячена суперечливому хорватському архиєпископу часів Другої світової війни Алоїзію Степінацу.

Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Balkan Insight.

"Ми вважаємо, що це спроба історичної релятивізації та реабілітації руху, який був на боці фашизму, руху, який символізував геноцид сербів, євреїв та ромів. Руху, який означав навернення сербів у католицьку віру", - йдеться в заяві Дачича.

Степінац очолював Католицьку церкву в Загребі з 1941 по 1945 рік під час правління Незалежної Держави Хорватії (НДХ). Це утворення було маріонетковим режимом нацистської Німеччини.

Пізніше Степінац дистанціювався від НДХ, але його звинувачують у тому, що він публічно не засуджував її політику вбивства євреїв, сербів і ромів. Також його звинувачують у насильницькому хрещенні православних сербів у католицизм.

"Інституції ЄС були засновані на перемозі над фашизмом. Ті, хто віддав своє життя в боротьбі з фашизмом, я не знаю, як би вони виглядали, якби зараз спостерігали за реабілітацією Степінаца", - заявив Дачич.

Конференцію в Європейському парламенті у вівторок під назвою "Блаженний Алоїзій Степінац - свідчення віри, наполегливості і надії" організувала хорватська депутатка Європарламенту і віцепрезидентка правоцентристського клубу депутатів Європейської народної партії Желяна Зовко.

Фред Матич, хорватський євродепутат і член групи "Прогресивного альянсу соціалістів і демократів" у Європарламенті, заявив, що організація заходу була лише спробою Зовко підвищити свій публічний статус.

"Наближаються вибори, а церква дуже впливова в Хорватії... Я не думаю, що Дачичу варто хвилюватися, тому що ніхто в Європарламенті не чув про цього пана (Степінаца. - Ред.)", - сказав Матич.

"Це подія, яка перебуває на маргінесі, в підвалі, буквально нікого не цікавить. Це для внутрішнього використання (в Хорватії. - Ред.)", - додав він.

Степінац вже давно є фігурою, чия спадщина викликає тертя між Хорватією і Сербією.

Верховний суд Югославії засудив його до 16 років ув'язнення в 1946 році за співпрацю з нацистською Німеччиною, фашистською Італією та НДХ.

Окружний суд Загреба скасував вирок у 2016 році, стверджуючи, що він не отримав справедливого судового розгляду за югославського комуністичного режиму.

Нагадаємо, у січні у Сербії та в сусідніх країнах на кіноекрани вийшов сербський фільм "Буря", який розповідає про "страждання тисяч сербів" внаслідок військової операції, яку Хорватія провела проти сербських сепаратистських утворень на своїй території.