Як путінська війна і перемоги ЗСУ змінили ставлення Франції до України
Середа, 22 березня 2023, 14:35
Відносини Франції з Україною нарешті виокремлюються. Париж вже не сприймає Україну винятково в контексті або крізь призму відносин з РФ.
Утім, це зовсім не означає, що у двосторонніх відносинах прибрані усі "скелети" або що наявний рівень практичної підтримки з Парижа є достатнім.
Про ставлення Франції до України та до низки ключових питань у наших відносинах читайте в статті директорки Центру "Нова Європа" Альони Гетьманчук (Париж – Київ) Помірна русофобія в Парижі: як Франція змінює думку про Україну та її майбутнє.
У розмовах з політичними гравцями Франції відчувається, що страх ескалаційних ризиків і, відповідно, "страх розізлити Путіна" тут є суттєво меншим, ніж у низці інших ключових європейських країн, як-от у Німеччині.
Команду Центру "Нова Європа", наприклад, під час адвокаційного візиту в Париж у березні на жодній зустрічі не питали про ймовірність застосування Путіним ядерної зброї в Україні.
Французькі експерти пояснюють це передусім наявністю ядерної зброї у самій Франції та доволі потужними на тлі інших країн збройними силами.
Це помітно і на рівні французького суспільства: 78% французів, за останніми даними, підтримують надання військової допомоги Україні. Такий підхід дозволяє Парижу займати прогресивну позицію щодо постачання сучасних видів озброєнь.
Відтак Франція входить до топ-5 постачальників зброї Україні.
Водночас ще на початку великої війни у Парижі було ухвалене рішення, що Франція надаватиме допомогу без особливої публічності та піару – тобто принципово інакше, ніж це роблять американці чи британці.
Хоча й приховувати свій внесок у перемоги української армії Париж також не має наміру.
Тут з гордістю повторюють, що саме Франція розблокувала питання постачання танків для України (хоча насправді йшлося про рішення щодо постачання так званих легких колісних танків).
У Франції політики нині дуже сфокусовані на короткостроковій перспективі – а саме на весняному контрнаступі – та прагнуть надати Україні всі необхідні засоби для його успішного проведення.
Натомість у довшій перспективі французькі політики бачать більше можливостей для РФ, аніж для України. Тож схоже, що до завершення контрнаступу України французи не будуть тиснути у питанні переговорів, при цьому Франція готова посилювати військову підтримку вже зараз, під весняні дії ЗСУ – і Україна має цим скористатися.
Тож Париж готовий підтримати контрнаступ – але поки що лише один.
При цьому чи не найоптимістичніший воєнний сценарій, який бачать у французькій столиці, полягає в тому, що ЗСУ звільнять до кінця літа Херсонську і Запорізьку області та позбавлять РФ сухопутного коридору до Криму – не більше.
При цьому після завершення контрнаступу можуть поновитися заохочення України шукати варіанти завершення війни, які б включали дипломатію.
Коло спілкування президента Франції й досі включає осіб, які намагаються нав’язати один з основних наративів, які проштовхує РФ на Заході, що у довшій перспективі Україна нібито не має шансів перемогти Росію з її кількаразово більшим населенням, тому, мовляв, "доведеться домовлятися" все одно.
Носії такого мислення присутні й у військовій розвідці, відомій некоректними прогнозами щодо України, і у генштабі Франції.
Також і надалі багато французьких політиків поділяють бачення президента Макрона, що треба "не принижувати Путіна".
А ще у Франції пишаються роллю країни у тому, що Україна та Молдова отримали статус кандидата в члени Євросоюзу за французького головування. Неодноразово доводилося чути, що на той момент Париж ще не усвідомлював, наскільки стратегічно правильним було це рішення.
Зараз нібито це розуміння вже є.
При цьому в Парижі чекають не "виконання на 120%" семи рекомендацій, які ЄС надав разом із кандидатством, а швидше реального прогресу по кожному з пунктів, без неоднозначностей у сприйнятті виконання кожного з них.
Одне з приємних здивувань у Парижі – готовність обговорювати членство України в НАТО.
Тема вступу України в НАТО вже не викликає такої алергії у Франції, як раніше.
Докладніше – у матеріалі Альони Гетьманчук (Париж – Київ) Помірна русофобія в Парижі: як Франція змінює думку про Україну та її майбутнє.