Румунія сподівається почати вступ до Шенгенської зони протягом 2023 року
Президент Румунії Клаус Йоганніс у понеділок висловив сподівання, що Європейський Союз зможе домовитись про початок вступу його країни до Шенгенської зони протягом цього року, хоча й підкреслив, що це рішення від неї не залежить.
Як пише "Європейська правда" з посиланням на Digi24, про це Йоганніс сказав на пресконференції в Бухаресті за підсумками переговорів із президентом Європейської ради Шарлем Мішелем.
Румунський президент заявив, що його країна "відповідає всім умовам" Шенгенської зони, однак "маємо опозицію з боку Австрії, яка пов'язана не з Румунією, а з міграцією, з тим, як ставляться до Шенгенської зони і Шенгенських кордонів в Європі".
"Поки що немає конкретних зобов'язань щодо дати в червні або жовтні, але моя амбіція полягає в тому, щоб завершити цей процес (вступ до Шенгену – ред.) цього року, з успіхом для Румунії, якнайкращим чином, і для Болгарії", – наголосив Йоганніс.
Він підкреслив, що це питання має бути вирішене якнайшвидше, аби громадяни Румунії "продовжували вірити, що ЄС є зоною не тільки єдиного ринку, але й свободи пересування".
Президент Євроради своєю чергою запевнив Йоганніса, що Румунія, на його думку, "виконала всі необхідні зобов'язання для вступу", й пообіцяв, що Бухарест може розраховувати на нього в цьому питанні.
"Я сподіваюся, що можливе рішення буде знайдене, і я зроблю все можливе, щоб досягти цього рішення якнайшвидше. Це наша спільна мета у 2023 році. Ми продовжимо працювати разом", – підкреслив Мішель у своїй заяві.
Нагадаємо, у грудні 2022 року міністри внутрішніх справ країн ЄС не змогли затвердити приєднання Болгарії та Румунії до Шенгенської зони, але погодилися на приєднання Хорватії. Проти вступу Румунії і Болгарії до Шенгенської зони проголосували Австрія і Нідерланди.
Нідерланди уточнили, що не виступають проти Румунії, а лише проти Болгарії, але оскільки ухвалювалися два окремі рішення, одне щодо Хорватії, друге – щодо Болгарії і Румунії, то їхній голос також був проти. Ситуація навіть призвела до тимчасового пониження рівня дипломатичних відносин між Віднем і Бухарестом.