Верхня палата румунського парламенту, Сенат, у середу схвалила законопроєкт про декриміналізацію деяких випадків зловживання владою, який звузить коло корупційних злочинів.

Про це, як повідомляє "Європейська правда", йдеться в матеріалі агенції Reuters.

Підготовлений трьома партіями коаліції законопроєкт передбачає, що зловживання службовим становищем, яке спричиняє фінансові збитки на суму менше 250 тисяч леїв ($55 тисяч), не підлягатиме покаранню.

Ініціативу депутати пояснили необхідністю узгодити Кримінальний кодекс із рішенням Конституційного суду. Той ухвалив, що злочини, пов'язані зі зловживанням службовим становищем, повинні мати мінімальний поріг, але який саме – не вказав.

Після голосування в Сенаті законопроєкт розглядатиме нижня палата – Палата депутатів, після чого в разі схвалення документ має промульгувати президент країни, аби він набув чинності.

Антикорупційний Майдан. Що спричинило масові протести у Румунії

Як зазначає Reuters, законопроєкт нагадує подібну ініціативу 2017 року, коли в межах судової реформи влада також прагнула декриміналізувати зловживання службовим становищем, якщо воно призводило до збитків менше 200 тисяч леїв.

Законопроєкт пропонував ухвалити за спеціальною процедурою тодішній уряд соціал-демократів, який перебував під слідством саме через зловживання службовим становищем. Цей намір різко розкритикували партнери Румунії, також через нього в країні почались кількамісячні протести.

Зрештою у 2019 році Конституційний суд скасував скандальні законодавчі зміни.

За даними Transparency International, Румунія є однією з найбільш корумпованих країн Європейського Союзу, і Брюссель тримає її систему правосуддя під особливим контролем з моменту вступу країни до ЄС у 2007 році. Водночас наприкінці 2022 року Єврокомісія рекомендувала скасувати механізм моніторингу для Бухареста.