Висилка російських розвідників і відмови у видачі віз суттєво послабили розвідувальні операції Москви у Фінляндії за останній рік.

Про це заявила Служба безпеки і розвідки Фінляндії (SUPO), пише "Європейська правда" з посиланням на Associated Press.

Зменшення кількості співробітників розвідки та обмеження на перетин російсько-фінляндського кордону на тлі війни РФ в Україні значно погіршили умови роботи російських шпигунів у Фінляндії, заявили в SUPO.

Фінське розвідувальне відомство заявило, що російська розвідка була "стиснута" в країні через здатність SUPO виявляти шпигунські операції в 2022 році.

"Російська розвідувальна діяльність (у Фінляндії) скоротилася приблизно до половини свого колишнього розміру минулого року", - сказав директор SUPO Антті Пелттарі, додавши, що основною причиною скорочення були висилка підозрюваних у шпигунстві і відмови у видачі віз за рекомендацією його відомства.

У документі зазначається, що операції під дипломатичним прикриттям традиційно були основним інструментом російської розвідки за кордоном, і Москва намагається використовувати, серед інших методів, кібершпигунство, щоб компенсувати дефіцит агентурної розвідки.

"Хоча Росія все ще намагається розміщувати офіцерів розвідки під дипломатичним прикриттям, їй доведеться знайти способи компенсувати дефіцит кадрової розвідки, наприклад, все частіше застосовуючи інші форми таємних операцій за кордоном", - сказав Пелтарі.

Розвідка заявила, що Росія, Китай і "деякі інші країни" були найактивнішими організаторами розвідувальних операцій для отримання інформації у власних цілях і проти інтересів Фінляндії.

Нагадаємо, парламент Туреччини у четвер має проголосувати за ратифікацію заявки Фінляндії на вступ до Північноатлантичного альянсу.