Як виникла зернова криза і чи несуть загрозу для України протести фермерів з ЄС
Україна зіткнулася з дещо несподіваною проблемою – фермери сусідніх з нами європейських країн масово протестують проти завезення українського зерна, звинувачуючи його у падінні цін на внутрішньому ринку.
Серйозність ситуації показали погрози польських фермерів зірвати візит українського президента Володимира Зеленського до Польщі.
Про те, чи можуть ці протести мати політичні наслідки, і що має робити Київ, щоб мінімізувати ризики, редактор ЄвроПравди Юрій Панченко поспілкувався з відомим агроекспертом, а у 2019 році – т.в.о. міністра аграрної політики, Ольгою Трофімцевою. Повне відеоінтерв’ю – на нашому Youtube-каналі. Ключові тези розмови – у текстовому матеріалі Уроки зернової кризи: як Україна має реагувати на протести фермерів з ЄС.
Коротко, про що говорила Ольга Трофімцева:
Останнім часом у нас змістився фокус уваги з зернового коридору та роботи портів на наші західні кордони. Там ми бачимо протести, причому не лише у Польщі, однак останніми днями найбільше ми чули і бачили про незадоволення саме польських фермерів.
Самі по собі ці протести не несуть для нас величезної загрози, адже там дуже багато політики.
Сподіваюся, зараз ми бачимо кульмінацію цієї історії, після чого протести поступово підуть на спад.
Тим не менш, не варто це недооцінювати. Так, візит Володимира Зеленського не був зірваний. Проте одночасно польський віцепрем'єр та міністр сільського господарства мусив піти у відставку. І це показує, що для польського уряду це дійсно непроста ситуація.
За останній рік ми бачимо, що обсяги поставок українського зерна через західний кордон збільшились не на кількість відсотків, а просто в рази. Це ми бачимо як щодо пшениці, так і щодо сої, які експортуються до Європейського Союзу або у треті країни через ЄС.
Чи є проблема з тим, що частина цього зерна залишається десь, наприклад, у Польщі? Так, напевно, є.
Чи вплинули саме українські поставки зерна на те, що знизилась ціна? Ні, не вплинули.
Річ у тім, що це є загальносвітовим трендом. Але, на жаль, як і в нас часто в Україні, європейські фермери особливо не відслідковують світову кон’юнктуру ринків і не дивляться, наскільки ціна піднялась чи знизилась на провідних аграрних біржах.
Ще одна причина цієї проблеми – інфраструктура в Європейському Союзі виявилась не готовою до такого обсягу зернових.
Це не нова проблема, але саме зараз вона стала такою гострою.
Тож, нинішні протести, які ми бачимо, це значною мірою "політична піна".
Але якщо ситуація перейде до блокування митних переходів, а такі загрози вже лунають, то це буде справжньою проблемою.
Ще один виклик – як запобігти пустопорожнім заявам на кшталт тих, що вже лунають в Угорщині, щодо якості українського зерна. Такі заяви можуть призвести до "тихого" саботажу щодо українського експорту. Наприклад, до подовження фітосанітарних перевірок, що блокуватиме українську продукцію на кордоні.
Це вже дії, які безпосередньо впливатимуть на наш експорт і на ефективність нашої економіки.
Щоб цього не допустити, ми маємо йти на діалог із нашими колегами.
Швидше за все, Європейська комісія піде на збільшення розміру компенсацій для фермерів за нинішні незручності.
Наразі саме розмір цих компенсацій і видається найголоснішою темою дискусій фермерів із владою ЄС. Або ж фінансова підтримка буде запропонована всім східноєвропейським країнам.
Фермери є дуже потужною політичною силою в Євросоюзі. Тому викликає занепокоєння використання цієї кризи для обговорення, наприклад, чергового продовження дії для України безквотової торгівлі.
Але, я не думаю, що до цього дійде.
Швидше за все, Європейська комісія піде на збільшення розміру компенсацій для фермерів за нинішні незручності.
Ще один момент, який зараз обговорюється – це використання інструменту трекінгу, фактично, відстеження українського зерна.
Тоді буде впевненість, що українська продукція дійсно не залишилась у Польщі, а рухається далі, до Франції чи до Іспанії, де його чекають кінцеві покупці.
Зважаючи на те, що Україна буде членом Європейського Союзу, нам буде потрібно долучатися до спільної європейської аграрної політики.
Саме тому можна використати цю кризу для того, щоб спрацювати на випередження.
Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Уроки зернової кризи: як Україна має реагувати на протести фермерів з ЄС.