Німецькі спецслужби визначили термінал порту Гамбурга об’єктом критичної інфраструктури, що потенційно може заблокувати схвалений урядом країни план дозволити китайській державній компанії Cosco придбати його акції.

Про це, як пише "Європейська правда", йдеться у спільному розслідуванні німецьких видань NDR, WDR та Süddeutsche Zeitung.

Як стало відомо ЗМІ, Федеральне відомство з інформаційної безпеки Німеччини (BSI) класифікує термінал Tollerort у порту Гамбурга як об'єкт критичної інфраструктури – а отже, як такий, що потребує особливого захисту.

Хоча це рішення не означає, що китайські інвестиції в цей термінал автоматично заборонені, воно порушує перед федеральним урядом Німеччини політично чутливе питання, чи буде він схвалюватити угоду з Cosco.

Згідно зі звітом німецького відомства з інформбезпеки, з початку 2023 року термінал Tollerort вважається об'єктом критичної інфраструктури, а точніше – "експлуатація перевантажувального комплексу в морських і внутрішніх портах з обсягом вантажів 3,27 млн тонн на рік".

Як зазначають в розслідуванні німецькі ЗМІ, саме відсутність цього статусу була аргументом для прихильників схвалення китайських інвестицій.

Водночас незрозуміло, чому термінал було оголошено критичною інфраструктурою лиш нещодавно: за даними NDR, WDR і SZ, у минулому існували труднощі з обміном інформацією між BSI і гамбурзьким портовим оператором HHLA, що викликало незадоволення з боку Берліна.

Порт Гамбурга є одним із найбільших в Європі і має виняткове значення для німецької економіки. У жовтні 2022 року німецький уряд схвалив інвестиції китайської компанії Cosco в 24,9% акцій терміналу Tollerort.

Прихильники угоди казали, що вона дозволить Гамбургу, де чинний канцлер Олаф Шольц був мером протягом семи років, йти в ногу з портами-конкурентами, які також борються за китайську торгівлю і деякі з яких частково належать Cosco.

Водночас, за даними ЗМІ, Європейська комісія попередила уряд Німеччини не схвалювати інвестиції китайської компанії Cosco в порт Гамбурга. Проти виступали й деякі німецькі політики та урядовці, зокрема віцеканцлер Роберт Габек, які побоювались зростання впливу КНР.