Великодній "подарунок" Міністерства розвитку і технологій Польщі українським аграріям у вигляді повної заборони імпорту агротоварів, насамперед зернових, викликав шок і нерозуміння серед українського бізнесу та суспільства загалом.

Про негативні наслідки такого кроку для України читайте в колонці експерта з міжнародної торгівлі Назара Бобицького Непорозуміння з Польщею: як вирішити проблему із зупинкою агроекспорту.

Негайні негативні наслідки такого кроку Польщі для української економіки, як зазначає автор колонки, очевидні: заборона на імпорт, як і, очевидно, на транзит, ставить під загрозу зриву з такими труднощами укладені експортні контракти, змушує переглянути плани на посівну, розбалансовує вибудувані з такими труднощами альтернативні морському шляху логістичні ланцюжки постачання, завдає удару по інвестиційних планах розбудови пунктів перевалки балкових агротоварів на українсько-польському кордоні, в тому числі за участю європейських та міжнародних фінансових інституцій.

Експерт звертає увагу і на очевидні безпекові/геополітичні наслідки: у Кремлі ще активніше почнуть саботувати домовленості "зернового коридору" з Україною, ловлячи "момент".

"Однак потрібно звернути увагу і на системну шкоду, яку цей непродуманий крок польського економічного відомства (втім, погоджений з відомствами сільського господарства і фінансів) завдає торговельним відносинам між Україною та ЄС, підважуючи правовий режим зони вільної торгівлі Україна-ЄС (ПВЗВТ) та створюючи небезпечні юридичні прецеденти на майбутнє", – пише Назар Бобицький. 

Він нагадує, що цим прецедентом оперативно скористалася Угорщина, запровадивши схожу заборону, на підході й Болгарія.

І це відбувається в умовах, зауважує експерт, коли Україна та інституції ЄС готуються до наступного, найбільш відповідального етапу європейської інтеграції України – початку передвступних переговорів щодо членства нашої держави в ЄС. 

"По-перше, запровадження заборони на імпорт українських товарів на територію Польщі як невід’ємну частину внутрішнього ринку ЄС становить собою пряме порушення польською стороною норми Угоди про асоціацію (УА) про неприпустимість запровадження кількісних обмежень або заборон на імпорт товарів (Стаття 35 УА).

По-друге, рішення польського міністерства навряд чи можна назвати сумісним з самим законодавством ЄС, а саме з Договором про функціонування ЄС (стаття 28 (2) та стаття 29)", – пише автор колонки.

Окрім цього, чи не є рішення польського міністерства перевищенням повноважень у сфері європейського законодавства, ставить питання Назар Бобицький.

Зокрема, в частині функціонування митного союзу ЄС і спільної торговельної політики, пояснює експерт. 

Договір про функціонування ЄС (стаття 26) закріплює виключно за інституціями ЄС право ухвалювати нормативні акти, які забезпечують свободу руху товарів як одну з чотирьох економічних свобод, на яких базується функціонування внутрішнього ринку ЄС. 

"Не витримує також критики і непропорційний характер сфери застосування рішення польської сторони. 

Невже включення до списку заборони українських вин можна пояснити критичним становищем польських виробників вина? Чи виправдане включення до переліку української яловичини та свинини, які і так не мають доступу до ринку ЄС, оскільки не вирішено до кінця питання допуску до європейського ринку цієї продукції з України?", – ставить риторичні питання Бобицький. 

І по-третє, пише експерт з міжнародної торгівлі, рішення польської сторони повністю ігнорує передбачений законодавством ЄС механізм захисних заходів (safeguards), які можуть тимчасово запроваджуватися у разі непередбачуваного, різкого зростання імпорту товарів з третіх країн та появи значних збитків чи загрози збитків європейським виробникам.

Але, як пояснює Бобицький, для використання цього механізму потрібно довести факт і взаємозв’язок між імпортом і суттєвою шкодою переважній кількості європейських виробників.

"Рішення польського міністерства закладає декілька небезпечних мін", – попереджає автор колонки. 

За його словами, насамперед ставиться під сумнів цілісність та ефективність внутрішнього ринку ЄС як з економічної точки зору – здатність забезпечити роботу ринкових механізмів із вирівнювання дисбалансів попиту і пропозиції, так і з правової – готовність протидіяти порушенням нормативної бази внутрішнього ринку.

"Такий прецедент не віщує нічого доброго і для передвступних переговорів України і Євросоюзу, оскільки чітко вказує українській стороні, що можна і таким чином виправляти майбутні "перекоси" у лібералізації торгівлі ЄС, які неминуче виникатимуть з ходом економічної інтеграції України до європейського ринку.

В української сторони є можливість реагувати на цей виклик, не ставлячи під удар польсько-українське партнерство, а також торговельні відносини з ЄС", – резюмує експерт. 

Докладніше про це – у колонці Назара Бобицького Непорозуміння з Польщею: як вирішити проблему із зупинкою агроекспорту.