Чорногорія голосує за президента в другому турі виборів

У Чорногорії в неділю стартував другий тур президентських виборів, що відбувається на тлі політичної кризи в країні та посилення просербських і проросійських настроїв.

Про це, як пише "Європейська правда", йдеться в публікації Reuters.

Чорногорці із 7:00 за місцевим часом (8:00 за Києвом) почали віддавати голос за двох кандидатів – 61-річного лідера Демократичної партії соціалістів, чинного президента Міло Джукановича й заступника керівника нової партії "Європа зараз", 37-річного Якова Мілатовича.

У першому турі виборів 19 березня Джуканович набрав 35,37% голосів, а Мілатовіч – 28,92%, що й зумовило проведення другого туру, оскільки жоден із кандидатів не здобув підтримки в мінімум 50% голосів.

Джуканович керував Чорногорією на посаді президента або прем'єр-міністра протягом 33 років – від початку розпаду Югославії. Йому та його партії давно закидають корупцію та зв’язки з організованою злочинністю. Тим не менш, із Джукановичем пов’язані вступ країни до НАТО та рух у Європейський Союз.

Суперник чинного президента Чорногорії, міністр економіки в останньому уряді Мілатович, обіцяє боротьбу з хабарництвом, підвищення рівня життя й зміцнення зв'язки як із Європейським Союзом, так і з Сербією.

Через дві години після закриття виборчих дільниць у Чорногорії о 20:00 за місцевим часом (21:00 за Києвом) очікуються перші неофіційні результати соціологічних опитувань.

Голосування на виборах президента в Чорногорії відбувається після року політичної нестабільності – відставки двох урядів через зближення із Сербією, а також конфлікту між парламентом і Джукановичем через відмову останнього затверджувати прем'єр-міністра.

Після обрання президента на Чорногорію чекатимуть також позачергові парламентські вибори – їх Джуканович призначив на 11 червня. Хоча президентська посада в країні є здебільшого церемоніальною, перемога одного з кандидатів підвищила б шанси його партії.

Більше про вибори президента Чорногорії читайте в публікації: Чорногорія шукає нові обличчя: чи стане зміна влади тріумфом проєвропейських сил.