Данське енергетичне агентство отримало 16 повідомлень про активність безпілотників і кораблів на енергетичних об'єктах на морі або під водою за кілька тижнів після диверсій на газопроводах "Північний потік-1" і "Північний потік-2".

Про це, як повідомляє "Європейська правда", йдеться у відповіді відомства на запит видання Børsen.

14 із 16 повідомлень, які отримало Данське енергетичне агентство, стосувалось безпілотників, ще два – кораблів. При цьому за цей же період 2021 року відомство не отримало жодного повідомлення про підозрілі апарати.

Восени 2022 року національна поліція Данії підтверджувала, що отримала кілька повідомлень про активність безпілотників поблизу газових родовищ у Балтійському морі. Водночас не уточнюється, кому належать ці дрони й кораблі.

У коментарі Børsen експерт із кібербезпеки та морської інфраструктури Тобіас Лібетрау зазначив, що неможливо сказати, чи є очевидний сплеск спостережень свідченням підвищеної активності в цьому районі.

"Це не означає, що, щойно ви бачите безпілотник, на ньому встановлена вибухівка або він прямує до нафтової платформи, але це загроза, яку ми повинні сприймати серйозно. Не в останню чергу через залученість Данії до війни в Україні", – додав він.

Нагадаємо, наприкінці вересня 2022 року на двох нитках газопроводу "Північний потік" у Балтійському морі біля узбережжя данського острова Борнхольм стались чотири витоки. Розслідування показало, що трубопроводи були підірвані підводною вибухівкою, але залишається невідомим, хто стояв за вибухами.

Водночас у західних ЗМІ в березні з'явились матеріали з припущеннями, що за вибухом газопроводів "Північні потоки" в Балтійському морі могли стояти неурядові групи, до яких могли входити росіяни та українці.

Президент України Володимир Зеленський на це заявив, що Україна не причетна до вибухів, які сталися у вересні на гілках російських газопроводів "Північний потік", та запропонував проаналізувати, яким гравцям міг бути потрібен такий інформаційний вкид.