Протягом останнього тижня обмеження проти українського агроекспорту – причому абсолютно протиправні – ввели одразу п’ять країн: Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія та Румунія.

Україну натомість підтримали в Єврокомісії.

Втім, тристоронні переговори, проведені між представниками цих п’яти країн, України, а також керівництва ЄК, призвели до результату, не дуже приємного для Києва. 

Усе про аграрну блокаду України і її можливі наслідки – у статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Зерновий компроміс: як Брюссель хоче владнати кризу з українським експортом в ЄС. Детальний аналіз причин цієї кризи можна знайти у нашому відео про те, чому дружня Польща вдарила по українському експорту та хто допоможе Україні.

Старт зерновій кризі дала дружня нам Польща. Так, протести польських фермерів щодо українського збіжжя тривають вже кілька місяців, проте довгий час здавалося, що Варшава контролює ситуацію.

Лише 5 квітня під час візиту до Польщі президент Володимир Зеленський обговорював цю проблему з прем’єром Матеушем Моравецьким – і за результатами зустрічі було оголошено, що сторони погодили шляхи вирішення цієї проблеми.

Важливо, що тоді ні про які заборони не йшлося – пропонований вихід із ситуації полягав у розблокуванні транзиту, що суттєво зменшило б обсяги українського зерна, що потрапляє на польський ринок.

Однак у Варшаві, врешті-решт, вирішили інакше.

16 квітня польський уряд оголосив про введення заборони на весь український аграрний експорт, а також на його транзит. У чому полягає незаконність цього рішення, детально описано в цій статті.

Очевидно, що це рішення заздалегідь готували у Варшаві. Саме тому фактично відразу про схожі заборони оголосили й інші сусіди України: спочатку Угорщина, потім – Словаччина, а потім – Болгарія та Румунія.

Єдиною центральноєвропейською країною-членом ЄС, яка відмовилася від таких обмежень, виявилася Чехія.

Одночасно Варшава показала готовність до певних поступок. Зокрема, дуже швидко погодила скасування заборони транзиту – очевидно, щоб таким чином заспокоїти Київ.

Втім, останнє явно не вдалося – замість того, щоб задовольнятися збереженням транзиту, Київ пішов на конфлікт, піднявши питання заборон на рівень ЄС.

По-перше, в України немає окремих угод про вільну торгівлю з Польщею, Угорщиною чи іншими країнами. Ця угода підписана з ЄС та має діяти на всій території Євросоюзу без винятків.

А по-друге, ситуація, що склалася, стала викликом для ЄС не меншою мірою, аніж для України.

Європейське законодавство передбачає, що торгові питання були передані національними урядами євроструктурам. Відповідно, лише Єврокомісія має право вводити обмеження, а тому рішення п’яти центральноєвропейських країн підриває повноваження Брюсселя.

Відповідні тристоронні переговори (Єврокомісія, Україна, "п’ятірка") відбулися 19 квітня. Проте досягнутий результат може здаватися вкрай негативним для Києва.

Єврокомісія пропонує 100 млн євро зі своїх фондів для компенсації збитків фермерам. Але головне, замість односторонніх обмежень ЄС запровадить "превентивні заходи" проти частини української агропродукції.

Пропонується до червня ввести заборону на чотири позиції українського агроекспорту (пшеницю, кукурудзу, ріпак та соняшник), дозволивши натомість їхній транзит.

Це не остаточне рішення Єврокомісії, а лише пропозиція – уряди країн "п’ятірки" мають час до вівторка 25 квітня, щоб погодитися або відхилити її.

Найдивовижніше у цій ситуації те, що анонсоване Єврокомісією обмеження також виглядає таким, що явно суперечить Угоді про асоціацію з Україною.

А знайти юридичне обґрунтування Єврокомісії буде дуже непросто.

За словами одного з українських переговірників, Київ заплющить очі на таке порушення Угоди з боку ЄС лише в обмін на певні преференції.

А також – за умови гарантій, що обмеження не будуть продовжені після завершення їхньої дії у червні.

Чи вдасться Україні, як заявляють в уряді, вийти із зернової кризи з мінімальними проблемами? Така ймовірність дійсно існує, і вона явно не мінімальна.

Ця проблема може надовго зіпсувати наші відносини з Євросоюзом, зокрема може створити додаткові проблеми на фінішному відрізку перед вступом до ЄС.

Єврокомісії своєю чергою слід переконати уряди "п’ятірки" відмовитися від введених ними обмежень, адже це підриває фундаментальні принципи роботи ЄС.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Зерновий компроміс: як Брюссель хоче владнати кризу з українським експортом в ЄС.