Увесь минулий рік українська спільнота спостерігала за тим, як в Європі в тій чи іншій країні знаходили активи, пов’язані з росіянами, які підтримують режим Путіна.

Коли ці активи заарештовували, а доступ власникам до них обмежували санкціями, в українському медійному середовищі здіймалася хвиля схвалення — мовляв, це майно може і повинно бути передане Україні як відшкодування збитків внаслідок війни.

Проте після більш ніж 400 днів повномасштабного вторгнення Росії зрушень у таких конфіскаціях було вкрай мало.

Про розшук російських активів і те, як скоро брудні гроші Росії можна буде передати Україні, читайте в статті юридичної радниці Transparency International Ukraine Наталії Січевлюк та старшого спеціаліста із питань незаконних фінансових потоків Transparency International EU Роланда Паппа Передати Україні брудні гроші росіян: як це планують робити в Європі.

Взагалі ЄС поки що залишається одним із найбільших прихистків для брудних грошей.

За деякими оцінками, незаконна діяльність приносить ЄС 110 мільярдів євро щороку, що становить близько 1% ВВП. Згідно з даними Європолу, навіть коли проти злочинців вже розпочаті розслідування, лише 2,2% злочинних доходів заморожують та арештовують і лише 1,1% конфіскують.

Таким чином, злочинці залишають собі 98% незаконно здобутої вигоди. 

Наразі правовою основою для повернення активів російських клептократів у кримінальних справах є Директива про повернення активів, прийнята ще у 2014 році. Проте система повернення активів суттєво відрізняється в різних країнах Союзу та містить низку прогалин, а уповноважені органи часто недофінансовані. 

Власне, це і стало поштовхом до того, щоб у травні 2022 року Європейська комісія представила проєкт пропозиції щодо перегляду Директиви.

Проте ця пропозиція має і недопрацювання, зокрема вона недостатньо спрямована на розширення підстав конфіскації без обвинувального вироку та недостатньо вирішує питання повернення активів жертвам злочинів та їхнього соціального використання.

Пропозиція насамперед зосереджена на організованій злочинності, і хоча цей аспект є ключовим, акцент на корупції був би важливим доповненням для змін у такому важливому документі.

Тож перейдімо безпосередньо до рекомендацій, які би посприяли конфіскаційним процесам в ЄС.

Коли ведеться кримінальне розслідування, одні з ключових труднощів полягають у встановленні зв’язку між активами та їхніми справжніми власниками. 

Цю проблему Євросоюзу необхідно вирішувати, створивши кращі правила боротьби з відмиванням грошей.

Щоб забезпечити функціонування системи, поліція та інші компетентні органи насамперед повинні мати своєчасний і необмежений доступ до точної та повної інформації про власність, над чим в ЄС треба ще попрацювати.

Крім того, потрібно забезпечити всім необхідним спеціальні офіси з повернення активів, які є в усіх державах-членах ЄС, а також збільшити транскордонну співпрацю.

Те, що сьогодні рівень конфіскації активів в ЄС настільки низький, можна пояснити тим, що судові процеси щодо такої конфіскації є тривалими та обтяжливими. 

У таких справах держава конфісковує доходи або предмети злочину лише тоді, коли доведена вина правопорушника і щодо нього винесений обвинувальний вирок. 

На жаль, держави-члени ЄС не повною мірою користуються альтернативними способами вилучення незаконно придбаних активів шляхом конфіскації без обвинувального вироку.

У поєднанні з необхідними гарантіями прав людини та верховенства права конфіскація без обвинувального вироку може бути корисним інструментом у боротьбі з великою корупцією.

Деякі країни, наприклад Велика Британія, також використовують так звані "накази щодо необґрунтованих активів". Компетентний орган може ініціювати цю процедуру, якщо статки та майно особи не відповідають її законним джерелам доходу. У таких випадках особа повинна довести, що вона придбала актив із законного доходу. 

Така процедура має бути можливою також щодо іноземних та вітчизняних публічних діячів.

Оскільки саме таким особам доручено виконувати державні функції, вони становлять вищий ризик потенційної корупції.

Тому текст проєкту Директиви необхідно розширити також на публічних діячів, а не лише на членів організованих злочинних груп.

Що робити з активами, які вдалося успішно конфіскувати? Ці нечесно здобуті доходи були вкрадені у суспільства, і найкращим виходом є повернути їх постраждалим від злочинів. 

До прикладу, оновлене у березні 2021 року французьке законодавство передбачає передачу коштів, отриманих від конфіскованих злочинних активів, окремим іноземним організаціям розвитку. 

Для України такий підхід виявився би доцільним з розрахунку на те, що країни ЄС передадуть нам конфісковані активи росіян та російських підприємств. Наразі факт передачі Україні таких активів ще не був офіційно закріплений у законодавстві чи законодавчих ініціативах ЄС.

Отже, Європейському Союзу доведеться пройти непростий шлях, перш ніж йому вдасться ефективно конфісковувати та передавати Україні брудні російські гроші.

Докладніше – у матеріалі Наталії Січевлюк та Роланда Паппа Передати Україні брудні гроші росіян: як це планують робити в Європі.