Як Росія на тлі санкцій збільшує газові прибутки і що має робити Україна

Енергетичні санкції, накладені на РФ, починають діяти – і це вже стає помітно. Зокрема, за підсумками першого кварталу цього року видобуток газу в РФ впав на 14%.

Але, існує сфера, де санкції не лише не відчутні, а й фіксується зростання.

Йдеться про експорт скрапленого газу. За результатами минулого року виробництво скрапленого природного газу (СПГ) в Росії зросло на 8%, і ця тенденція лише триватиме, якщо торгівля зрідженим газом не підпаде під санкції, йдеться у колонці нардепа Андрія Жупанина та менеджера Stand With Ukraine Олега Савицького Удар по Арктиці: якими мають стати нові енергетичні обмеження проти РФ.

Автори колонки нагадують, що через падіння попиту на скраплений природний газ з листопада минулого року, коли європейські сховища газу повністю заповнилися, ціни на нього теж впали від рекордних рівнів. Але Росія продовжує заробляти на ньому, підкреслюють експерти. 

У грошовому вимірі, за даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), продажі російського скрапленого газу до Європи в середньому за останні пів року становили понад $40 млн на день, причому близько половини цієї суми ($20 млн) надходить до федерального бюджету у вигляді податків.

На думку Жупанина та Савицького, розширення торгівлі російським скрапленим природним газом (СПГ) може компенсувати втрату ринку трубопровідного газу в ЄС через морські поставки, а також посилити вплив Росії на ціноутворення на світових енергетичних ринках.

За їхніми даними, Росія має загалом 51 млн тонн на рік потенційних нових експортних потужностей за рахунок існуючих проєктів.

Ключовим серед них, підкреслюють автори колонки, є "Арктик СПГ-2". Цей проєкт має на меті транспортувати і продавати більше російського газу на міжнародні ринки й може подвоїти експортні потужності "Новатек", найбільшого приватного виробника газу в Росії.

До того, як Росія напала на Україну, планувалося, що арктичний термінал мав бути запущений 2023 року і вийти на повну виробничу потужність у майже 20 млн тонн СПГ на рік.

З відкритих джерел відомо, що 10% арктичного терміналу належить французькій Total Energies, 10% – спільному підприємству Японської національної корпорації нафти, газу та металів (JOGMEC) та корпорації Mitshui, ще 20% капіталу належить китайським державним компаніям CNPC та CNODC.

Частка "Новатек" у проєкті складає 60%. Минулого року французькі та японські інвестори оголосили про замороження своєї участі в "Арктик СПГ-2", але досі не вийшли з нього.

"Запровадження санкцій на повну силу проти російського СПГ-сектора, зокрема з метою зупинки проєкту "Арктик СПГ-2", є очевидним необхідним кроком, який ЄС і США повинні здійснити для підтримки заявленої політики у сферах захисту міжнародної безпеки та протидії змінам клімату", – впевнені Андрій Жупанин та Олег Савицький. 

Вони пишуть, що, попри відмову від участі в проєкті низки західних постачальників технологій та обладнання, Росія продовжує його реалізовувати із залученням китайських підрядників.

"Слабкість існуючого режиму санкцій, який забороняє компаніям зі США та ЄС брати участь у розбудові інфраструктури російського СПГ, полягає в тому, що китайські компанії можуть зайняти їхнє місце.

Для знешкодження російських планів з експансії індустрії СПГ необхідне запровадження повного набору санкцій", – зазначають автори колонки. 

Набір санкцій, на їхню думку, має включати вторинні санкції, такі як торговий бойкот, відкликання інвестицій та економічні обмеження, покликані перешкодити компаніям з третіх країн вести будь-який бізнес з російськими компаніями, зокрема з "Новатек".

"Ці питання тепер обговорюються з нашими західними партнерами", – повідомляють експерти.

Докладніше – у колонці Андрія Жупанина та Олега Савицького Удар по Арктиці: якими мають стати нові енергетичні обмеження проти РФ.