Від початку російського повномасштабного вторгнення західний світ загалом став на підтримку України і надає нам дедалі потужнішу військову допомогу.

Однак, як це часто буває, навіть серед європейських держав є кілька "особливих". Одна із них – це Швейцарія. Вона досі блокує постачання в Україну не лише своєї зброї, а й навіть реекспорт Україні того озброєння.

Інша проблема – небажання Швейцарії вчиняти активні дії для розшуку і арешту російських "брудних" грошей.

Про все це редактор ЄвроПравди Сергій Сидоренко поговорив з Олександром Волковим з Українського товариства у Швейцарії. Відео розмови дивіться на нашому Youtube-каналі. Стислий виклад розмови – у матеріалі "Гроші не пахнуть". Як нейтральна Швейцарія допомагає і як блокує допомогу Україні.

Швейцарія не тільки відмовилася постачати свої "Гепарди", про які просила Україна, а й заблокувала експорт снарядів для них, що перебували у Німеччини – через це німецькому концерну Rheinmetall доводиться будувати нові виробничі потужності, щоб забезпечити боєкомплектом техніку, поставлену в Україну.

Ця політика – хоч і не напряму – пов'язана зі швейцарським нейтралітетом.

Але безпосередньою підставою блокади є закон Швейцарії про експорт зброї та товарів подвійного призначення, обмеження якого були додатково посилені у листопаді 2021 року.

Згідно з новою версією закону, Швейцарія дійсно не може експортувати і не може дозволити навіть реекспорт тієї зброї, яка була вироблена у Швейцарії, якщо її отримають країни, в яких зараз відбувається збройний конфлікт.

Це стосується не тільки України, а й будь-якої держави, де точиться війна.

Німеччина, що мала схожий принцип, змогла через нього переступити. Там відбувся Zeitenwende, тобто "злам епох", німці зрозуміли винятковість російської війни і зараз стали одним із найбільших постачальників зброї для ЗСУ.

У Швейцарії нічого подібного не сталося.

Утім, є виняток, коли швейцарська зброя дісталася України. 

В Україні зараз з'явилися або ось-ось мають з'явитися надсучасні зенітні гармати Skynex. Ці комплекси засновані на гарматі Oerlikon, яку розробляли у Цюриху, у Швейцарії. Але, фабричні потужності, де виробляють Skynex, розташовані на півночі Італії. А заборони постачати в Україну зброю, розроблену у Швейцарії, але вироблену в іншій країні, в законі немає.

Обґрунтованість настільки жорстких обмежень на постачання зброї викликає дискусії навіть у самій Швейцарії.

Зараз до парламенту внесений законопроєкт, який так і називається – "Lex Ukraine", тобто закон про Україну, який мав би дозволити реекспорт зброї.

Та якщо парламент його і ухвалить – дію закону негайно заблокують громадяни. Це – особливості швейцарської системи влади, де керує пряма демократія.

Ще одна проблема – небажання Швейцарії вчиняти активні дії для розшуку і арешту російських "брудних" грошей. 

У Швейцарії є фундаментальний підхід, що можна охарактеризувати фразою "гроші не пахнуть". Зараз його додатково посилюють побоювання швейцарців за стан швейцарської фінансової системи через банківську кризу, що розпочалася – через це загострюється відчуття небезпеки відтоку грошей у разі, якщо розпочати полювання за російськими активами.

Але навіть якби кризи зараз не було, у швейцарців цей принцип все одно закріплений на рівні культури. Мовляв, ми надаємо якісні послуги з керування активами, і їх невід'ємною складовою є швейцарська банківська таємниця.

Наслідок – те, що у Швейцарії зараз заарештовано 7,5 млрд євро російських грошей, у той час як незалежні оцінки говорять, що у швейцарських банках зберігається від 150 до 200 мільярдів євро походженням з Росії.

Попри заборону експорту швейцарської зброї, громадяни Швейцарії мають право допомагати ЗСУ. Вони активно донатять, у тому числі на українську армію, а ще більше – на гуманітарну допомогу. Словом, можна впевнено казати, що швейцарське суспільство на боці України.

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка "Гроші не пахнуть". Як нейтральна Швейцарія допомагає і як блокує допомогу Україні.