Що таке план "Джорджо Армані" і як він пов'язаний з геополітикою?

Так неофіційно називають план, згідно з яким Євросоюз розглядатиме парну заявку на вступ від двох країн: Грузії та Вірменії. Провали Росії у війні проти України роблять такий сценарій цілком можливим.

Про все це редактор ЄвроПравди Юрій Панченко поспілкувався з президентом Європейської партії Вірменії Тиграном Хзмаляном.

Тим, хто бажає розібратися в цій темі детальніше, зокрема дізнатися інсайди про перемовини з Азербайджаном, рекомендуємо переглянути відео. А розшифровка найцікавіших заяв вірменського політика – у текстовому матеріалі Курс на Захід: чому Вірменія більше не є союзником РФ.

Коротко, про що говорив Тигран Хзмалян:

Вірменія все ще є заручником Росії. Говорити про те, що ми союзники Росії – це могло б бути смішно, якби не було так сумно.

Насправді Вірменія – окупована країна, ми все ще є колонією, яка намагається вирватися з-під цього колоніального гніту.

Тому зараз головна мета Вірменії – прибрати російський вплив, усю цю чіпку, пазуристу лапу Російської Імперії, яка вчепилася нам у горло. Вона в економіці, вона в політичних партіях, вона у спецслужбах, в армії, в Генштабі – вона скрізь.

І зараз, якщо вважати, скажімо, барометром суспільства таксистів – я нещодавно продав машину, їжджу на таксі, – я бачу, що якщо два роки тому майже половина суспільства боялася уявити, що росіяни звідси підуть, то зараз три чверті наших громадян молять Бога, щоб Україна перемогла і щоб Росія пішла.

Якщо контроль Росії буде скинуто, у мене немає сумнівів, Вірменія піде на Захід.

Я можу сказати, що ще влітку 2022 року Вірменії, поки що неформально, було запропоновано претендувати на статус кандидата в члени Євросоюзу. Такий вступ мав відбутися одночасно з Грузією.

Є навіть жартівлива неофіційна назва такого проєкту – "Джорджо Армані" (від назв цих держав англійською – Georgia та Armenia. – Ред.).

Однак якщо раніше це був просто жарт, то зараз це обговорюють уже серйозно.

Найімовірніше, вже цього року – негайно після перемоги України – ми оголосимо про свій намір бути кандидатом у члени Євросоюзу.

Я не розкрию великого секрету, якщо скажу: останні місяці, принаймні, від кінця 2022 року точно – тобто вже майже пів року – всі дії Пашиняна досить чітко корелюються, координуються із західними лідерами.

Насамперед це Франція, яка має якийсь певний символічний патронаж над Вірменією. Водночас це, за великим рахунком, позиція і ЄС загалом, і Сполучених Штатів.

У чому полягає ця позиція? Пашиняну дають зрозуміти: "йдіть у фарватері деескалації, тому що вся боротьба зосереджена в Україні".

У Вірменії немає територіальних претензій до Азербайджану. Тому мирний договір з кордонами 1991 року нас влаштовує.

Наша позиція полягає в тому, що щойно буде закрито переговори про кордон між Вірменією та Азербайджаном, потім вам, панове з Баку, доведеться мати справу з гарантуванням прав тієї частини вірмен, які живуть у Карабаху. Причому ці люди живуть там тисячі років, це їхня батьківщина.

Шанс на такий компроміс існує.

Москва торпедуватиме будь-яку угоду, яка веде до миру.

Тому що єдиний спосіб Москви зберегти свій вплив – це війна.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Курс на Захід: чому Вірменія більше не є союзником РФ.