Яким був перший рік великої війни для української дипломатії
2022 рік став викликом, зокрема, і для зовнішньої політики України.
Експерти Ради зовнішньої політики "Українська призма" проаналізували дипломатію України воєнного часу. Аналізом зовнішньої політики вони займаються з 2015 року, але нині аналіз зробили за зміненою методологією.
Докладніше про те, як працювала українська дипломатія у воєнний час – у статті Ганни Шелест та Геннадія Максака з Ради зовнішньої політики "Українська призма" Перший рік воєнної дипломатії: аналіз сильних та слабких сторін зовнішньої політики України.
Отже, на цей раз, враховуючи воєнний час, експерти "Української призми" змінили методологію аналізу роботу української дипломатії. Серед критеріїв залишили політичний інтерес, діяльність та її результати та вперше додали аналіз стратегічних комунікацій, проаналізувавши за ними 47 напрямів зовнішньої політики України.
Найвищі оцінки українська дипломатія отримала за двома десятками напрямів.
Це – співпраця з Євросоюзом як організацією, а також з усіма країнами "Групи семи", з країнами Балтії та окремо Естонією, з Польщею, Румунією, Словаччиною, Чехією, Австралією та з ООН, а також санкційна політика, формування міжнародної коаліції з відновлення України, публічна та воєнна дипломатія.
Протягом року Україну відвідали президенти та очільники урядів 39 країн Європи, Азії, Північної та Латинської Америки, Австралії. На додаток до цього – ще більша кількість візитів на рівні міністрів та топ-представників міжнародних організацій.
Найнижчі оцінки у зовнішній політиці України отримали напрямки Азербайджану, Ірану, Ізраїлю, Індії, Китаю, Угорщини, регіону Центральної Азії.
Спостерігався значний перекіс у бік країн Європи та США, хоча наголошувалось на необхідності привернення уваги країн Азії та Африки, Латинської Америки.
Разом з тим, МЗС України вже хоча б активізувало роботу з країнами Африки, Азії та Латинської Америки, зважаючи на значний політичний та економічний вплив Росії в цих регіонах.
Принципово новим стало зростання уваги до так званого "Глобального Півдня". Варто зазначити важливість турне міністра Дмитра Кулеби країнами Африки восени, хоча напрямку і досі бракує уваги.
На кінець року без очільників залишалися дипломатичні представництва України в Алжирі, Анголі, Бельгії, Бразилії, Вірменії, Грузії, Ефіопії, Іраку, Індії, Ірані, Казахстані, Китаї, Лівані, Малайзії, Нідерландах, Норвегії, Португалії, Таїланді, Угорщині, Чехії (кілька з цих вакансій зараз вже заповнені).
Отже, в цілому, українська дипломатія воєнного часу була досить ефективною.
Політичним проривом року на європейському напрямі стало надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі.
Київ реалізовував активну діяльність на різних майданчиках ООН для привернення уваги до України, а також посилення міжнародно-правового тиску на Росію.
Після 24 лютого від міжнародних партнерів до бюджету України надійшло понад 28 млрд доларів США. Найбільший внесок зробили США, ЄС, Німеччина, Канада, Велика Британія.
Більше аналізу – у матеріалі Ганни Шелест та Геннадія Максака Перший рік воєнної дипломатії: аналіз сильних та слабких сторін зовнішньої політики України.