Спільне розслідування журналістів з Північної Європи стверджує, що російські кораблі принаймні тричі бували у районах вибухів на гілках російського газопроводу "Північний потік", а один з них – за п’ять днів до інциденту. 

Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться у дослідженні данського мовника DR, норвезького NRK, шведського SVT та фінського Yle.

Російські судна рухалися у районі з вимкненими пристроями ідентифікації, але через інформацію з радіокомунікацій, якими судна обмінювалися зі своїми військовими базами, та супутникових знімків, проаналізованих разом із компанією KSAT, журналісти змогли точніше встановити їхній рух. 

У червні 2022 року російські судна, потенційно здатні проводити підводні операції, навідувалися до газопроводів щонайменш двічі, а останній випадок стався менш ніж за тиждень до вибухів. В одному випадку судно залишалося в районі трубопроводу майже цілу добу.

Перше судно, зафіксоване біля "Північних потоків" вранці 7 червня, вийшло з морської бази у Калінінграді та прибуло у район, розташований на південний схід від Карлскруни та на схід від Борнхольма. Корабель кілька годин перебував саме у тому місці, де на глибині 80 метрів проходять гілки "Північних потоків". Назву цього судна не згадують. На основі інформації від данських органів влади, три із чотирьох вибухів на газопроводах згодом сталися саме тут. 

Друге судно – 86-метровий "Сібіряков" – прийшло у цей район 14 червня. Корабель перебував дуже поряд або практично над трубопроводами, іноді рухаючись на дуже низькій швидкості. Супутникові знімки дозволяють припускати, що судно було за пару сотень метрів від місця одного з вибухів. На додачу, на знімках видно ще одне судно, яке вочевидь теж рухалось із вимкненим пристроєм ідентифікації, але точно встановити його не вдалося. 

Знімки свідчать, що ці обидва кораблі перебували на відстані від кількасот метрів до кількох кілометрів від місць одного з майбутніх вибухів. 

Тоді у Балтійському морі проходили також навчання НАТО BALTOPS 22, проте після перегляду доступних даних про пересування журналісти не виявили якихось підрозділів, які були б достатньо близько до цього району, щоби бачити "Сібірякова" та інший "корабель-привид".

Третє зафіксоване судно, яке побувало біля трубопроводів 21 вересня – 49-метровий буксир Балтійського флоту SB-123. Німецький портал T-Online вже згадувало цей буксир як такий, що потенційно міг бути причетний до інцидентів. 

SB-123 вимкнув транспондер на півдорозі з бази у Калінінграді до району пролягання "Північних потоків". На підставі інформації з перехоплених радіокомунікацій журналісти припускають, що буксир перебував у тому районі приблизно з 20:00 21 вересня до 14:00 22 вересня.

Шведський прокурор Матс Лінквіст, головний відповідальний за розслідування диверсії на газопроводі, каже, що слідство має дуже детальні дані про рух суден у цьому районі, навіть щодо "суден-привидів", але на цьому етапі не може нічого коментувати. 

Нещодавно данські ЗМІ отримали від військових джерел дані, що поблизу "Північних потоків" за чотири дні до вибухів було також російське СС-750. 

З отриманими даними журналісти звернулися до російського посольства у Копенгагені, але там відмовилися коментувати. 

Нагадаємо, у березні в західних ЗМІ в березні з'явились матеріали з припущеннями, що за вибухом газопроводів могли стояти неурядові групи, до яких могли входити росіяни та українці.

Президент України Володимир Зеленський на це заявив, що Україна не причетна до вибухів та запропонував проаналізувати, яким гравцям міг бути потрібен такий інформаційний вкид.

Журналісти цих же мовників нещодавно опублікували інше розслідування – про те, що російські військові судна та цивільні "кораблі-привиди" у Балтійському і Північному морях збирають дані для диверсій проти вітрових електростанцій, газопроводів і кабелів зв’язку.