Чи зможе Україна цього року розпочати переговори про вступ до ЄС

За результатами дослідження, яке провів консорціум українських аналітичних центрів, підсумкова оцінка виконання Україною "євроінтеграційних" критеріїв склала 6,8 бала з 10, тобто перевалила за дві третини. 

На цьому тлі початок переговорів про вступ до ЄС у 2023 році видається цілком реальним завданням.

Про успіхи та виклики для нашої держави читайте у статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка "Майже готові" до переговорів про вступ: що показала оцінка України за 7 критеріями ЄС.

У червні 2022 року, коли Єврокомісія запропонувала надати Україні та Молдові статус кандидата у члени ЄС, одночасно з ним обидві країни отримали перелік вимог. Точніше, формально у Брюсселі їх назвали не "вимогами", а "рекомендаціями", але фактично – Україна не мала шансу їх НЕ виконати.

Будь-який подальший прогрес у русі до ЄС був можливий лише у разі втілення семи критеріїв. Понад те, були навіть натяки, що у разі відкату реформ та відмови Києва виконувати критерії ЄС залишає за собою право зробити кроки назад.

А от чого тоді не було – то це гарантій, що навіть у разі ідеального виконання усіх критеріїв Україна перейде на наступний етап дороги до членства, тобто до відкриття формальних переговорів про вступ.

За десять місяців відтоді можна з певністю стверджувати: ситуація змінилася.

У ЄС є консенсус: переговори про вступ України почнуться без додаткових вимог.

Такий оптимізм навряд чи був би можливий, якби не прогрес, продемонстрований офіційним Києвом.

А ще усі ключові партнери України одностайні в оцінці того, що головною проблемою у сфері реформ є реформа системи відбору суддів Конституційного суду України (КСУ).

Зараз експертна оцінка рівня реалізації реформи – мінімальна, на рівні 2 балів з 10 можливих.

І саме у ці дні Україна перебуває на роздоріжжі у питанні її втілення.

Цього разу експерти "Кандидат-Check" ухвалили безпрецедентне та одностайне рішення: змінити методологію та припинити оцінювання критерію, що у списку ЄС фігурує під номером 5 – втілення антиолігархічної реформи.

Як вже розповідала ЄвроПравда, цей критерій для України з’явився у рішенні ЄС буквально в останню ніч на прохання однієї із західноєвропейських держав, і тоді багатьом видавалося, що він є логічним: вплив олігархів справді є проблемою для нашої держави.

Але виявилося, що виконати цей критерій неможливо. 

Ще один спірний критерій, який додали до українського списку напередодні затвердження висновку про кандидатство – це критерій щодо відповідності вимогам організації FATF, тобто у протидії відмиванню коштів. Тут 6 з 10 балів.

Антикорупція – 8 балів з 10. Перш за все, за рахунок того, що Україна завершила-таки конкурс на призначення очільників САП та НАБУ. По-друге – через те, що якраз останнім часом антикорупційна вертикаль почала демонструвати високу активність у справах щодо корупції високого рівня. 

Судова реформа – 8 балів з 10. Нещодавно запрацювала повноважна Вища рада правосуддя, конкурс на дообрання її членів триває. Ми підійшли впритул до обрання Вищої кваліфкомісії суддів, і наразі видається, що процес іде правильним шляхом.

Медіасфера – 9 з 10. "Майже виконано", бо лишається ухвалити у другому читанні закон про рекламу, який вже отримав загалом схвальний відгук Єврокомісії.

І, нарешті, окремою проблемою є "угорський" критерій щодо реформи законодавчої бази щодо національних меншин. Хоча, тут  – 8 з 10. 

Детальніше про все – у матеріалі Сергія Сидоренка "Майже готові" до переговорів про вступ: що показала оцінка України за 7 критеріями ЄС.