Венеційська комісія Ради Європи в понеділок опублікувала остаточний висновок, згідно з яким закликає владу Грузії не ухвалювати законопроєкт "Про деолігархізацію", який раніше змінили з урахуванням попередніх рекомендацій.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на "Эхо Кавказа".

Улітку 2022 року Європейська комісія у своїх 12 рекомендаціях для Грузії закликала "здійснити курс на "деолігархізацію", подолавши надмірний вплив особистих інтересів на економічне, політичне й суспільне життя".

Влада Грузії у відповідь розробила законопроєкт "Про деолігархізацію", який після рекомендацій Венеційської комісії відправила на доопрацювання.

Однак експерти "Венеційки" вважають, що новий варіант законопроєкту не може вважатись "демократичною або ефективною" відповіддю на вимогу Єврокомісії, оскільки може стати інструментом впливу на опонентів влади.

Венеційська комісія вважає, що Грузії необхідно здійснити "системні реформи", зокрема зі створення та здійснення політики ефективної конкуренції, посилення боротьби з корупцією на вищому рівні, та посилення плюралізму ЗМІ та прозорості власності ЗМІ.

У партії влади "Грузинська мрія" вже заявили, що чекатимуть вказівок Єврокомісії. За словами виконавчого секретаря "Мрії" Мамуки Мдінарадзе, якщо питання про "деолігархізацію" буде знято з порядку денного, закон не набуде чинності – інакше ж він почне діяти з 1 березня 2024 року.

Зазначимо, що Венеційська комісія проаналізувала й український закон про "деолігархізацію", заявивши, що він не повинен застосовуватися у тому вигляді, в якому він є зараз, а натомість треба застосувати системний підхід.