Чому політична криза у Чорногорії далека від завершення і що це означає

Від дострокових парламентських виборів у Чорногорії очікували завершення повної зміни політичних еліт.

Втім, замість крапки у цьому процесі вийшло багато крапок.

Про проблеми з формуванням стабільної коаліції, а також про шанс на реванш як колишній партії влади, так і проросійським силам читайте в статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Перемога з невідомими: чому проросійські сили Чорногорії зберегли шанси на реванш.

На президентських виборах у Чорногорії, які відбулися у березні-квітні, досить несподівано перемогу здобув колишній міністр економіки та представник нещодавно створеної партії "Європа зараз" Яков Мілатович.

Вибори до парламенту мали завершити процес повної зміни політичних еліт – від "Європа зараз" очікували впевненої перемоги та формування якщо не однопартійного уряду, то принаймні такого, де ця політсила домінуватиме.

Партія "Європа зараз", хоч і показала найкращий результат, однак набагато гірший за очікування – 25,5% голосів виборців. Соціологічні опитування, проведені напередодні голосування, віддавали партії чинного президента країни дещо вищий показник – 32,5%. А пару місяців тому, на тлі перемоги Якова Мілатовича на президентських виборах, рейтинг партії взагалі сягнув 44%.

Тож яскравої перемоги не вийшло.

На другому місці Демократична партія соціалістів (ДПС), заснована колишнім президентом Міло Джукановичем, – 23,3%.

На третьому місці – коаліція "За майбутнє Чорногорії" (14,8%), до якої входять партії, що представляють інтереси сербської меншини. А головне – це політична сила, яка орієнтується на президента Сербії Александара Вучича та просуває відверто проросійські тези, на кшталт шкідливості санкцій проти РФ для чорногорської економіки.

На четвертому місці – блок, сформований двома партіями, "Демократичною Чорногорією" Алекси Бечича та URA нинішнього технічного прем’єра Дрітана Абазовича. Блок отримає 11 мандатів. Ці партії вважалися потенційними партнерами "Європа зараз" у створенні коаліції, але цей план провалився.

Тож хто буде коаліційним партнером "Європа зараз"? І відповідно, хто впливатиме на зовнішню політику Чорногорії?

Суто арифметично "Європа зараз" має шанс сформувати з "дрібними" партіями коаліцію, що підтримуватиме курс Чорногорії на здобуття членства у ЄС.

У переважній більшості це партії, що представляють інтереси численних національних меншин: Боснійська партія (6 мандатів), "Албанський форум" (2), "Албанський альянс" (1), "Хорватська цивільна ініціатива" (1), а також депутати від Соціалістичної народної партії (2 мандати).

Лише така коаліція матиме відносно стійку більшість – 43 мандати за необхідного 41.

Втім, зробити це буде нелегко. І навіть якщо така коаліція буде створена, наявність у ній аж семи політичних сил робить її дуже нестабільною.

Якщо коаліційні переговори в такому форматі проваляться, у "Європа зараз" залишаються два шанси.

Виглядає так, що нинішня ситуація у Чорногорії дуже схожа на шлях, який за останні роки пройшла ще одна балканська країна – Болгарія. Такий сценарій може бути дуже небезпечним для Чорногорії – затяжна політична криза може посилити проросійські сили.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Перемога з невідомими: чому проросійські сили Чорногорії зберегли шанси на реванш.