В той час, як Україна розгортає контрнаступ, в НАТО шукають гроші на власні оборонні бюджети. 

І робити це доводиться паралельно з продовженням військової підтримки України.

15-16 червня у Брюсселі пройде зустріч міністрів оборони НАТО. 

"Європейська правда" вирушила до штаб-квартири НАТО, щоб зʼясувати, які теми у пріоритеті союзників напередодні липневого саміту у Вільнюсі. Докладніше – у статті нашої журналістки Христини Бондарєвої НАТО готує гроші та снаряди: на чому зосередився Альянс під час контрнаступу України.

Правило про те, що країни НАТО мають витрачати щонайменше 2% ВВП на оборону існує багато десятиріч. Але, після завершення холодної війни чимало держав почали урізати ці витрати. Мовляв, немає СРСР – немає з ким воювати. 

Але на саміті в Уельсі восени 2014 року, після вторгнення Росії в Україну, союзники одноголосно вирішили: впродовж наступного десятиріччя кожна з держав Альянсу мала б витрачати на оборону щонайменше 2% від ВВП.

Втім, за майже десятиліття поставлена мета так само далека. 

Згідно зі звітом, який щороку готує генсек Столтенберг, у 2022 році лише сім держав Альянсу виділяють на оборону мінімум 2% від свого ВВП.

Цікаво, що лідером Альянсу за цим показником є не США! Сімку очолила Греція, яка через проблемні стосунки з Туреччиною багато інвестує у власну оборону.

Сполучені Штати, хоч і виділяють найбільше коштів у грошовому еквіваленті, та з огляду на розмір своєї економіки у відсотковому вимірі посіли друге місце: Греція витрачає на оборону 3,54% від ВВП, США – 3,46%. 

З великих європейських економік у сімці "відмінників" НАТО – тільки Велика Британія (яка виконувала норматив у 2% і станом на 2014 рік).

Вже є сигнали, що деякі союзники, які раніше показували незразкові результати, стали готовими виділяти необхідні 2%. Наприклад, Чехія на законодавчому рівні затвердила щорічні витрати на оборону у розмірі щонайменше у 2% ВВП. 

Та найбільш показовим є, мабуть, приклад Німеччини.

"Ми очікуємо, що союзники досягнуть 2% ВВП якомога швидше. Війна в Україні продемонструвала нагальність цього", – каже генсек НАТО Єнс Столтенберг, окреслюючи одне з головних на сьогодні питань для Альянсу.

Працюючи над збільшенням оборонних витрат, НАТО паралельно встановлює іншу амбітну мету: нарощення запасів боєприпасів, які російсько-українська війна практично виснажила.

Тож у четвер у Брюсселі, в штаб-квартирі Альянсу, вперше відбудеться зустріч, на якій керівники найбільших оборонних компаній проведуть переговори з представниками держав НАТО, щоб визначити параметри домовленостей про нарощування виробництва.

Західна промисловість хоче гарантій того, що замовлення від урядів будуть довгостроковими та виправдають їхні інвестиції у нові виробничі потужності та ланцюги поставок.

І не лише для України, а й для самих союзників.

Звичайно, поповнення боєзапасів особливо важливе на тлі контрнаступальних дій, які розпочала Україна. 

Союзники НАТО, зокрема США, наразі відмовляються давати оцінку українським зусиллям: занадто рано. Але визнають: втрат у людях і в обладнанні зазнає не тільки Росія, але й Україна. "Коли мова йде про сучасне натовське обладнання, ніхто не очікував, що буде нуль втрат", – коментує генсек НАТО. Тому забезпечення нових збройних потреб України буде у центрі чергового "Рамштайну" в четвер.

Докладніше – у матеріалі Христини Бондарєвої НАТО готує гроші та снаряди: на чому зосередився Альянс під час контрнаступу України.