ЄСПЛ схвалив практику досудового ув'язнення за розпалювання ненависті у соцмережах
Європейський суд із прав людини визнав правомірним утримання підозрюваних за розпалювання ненависті у соцмережах під вартою до судового вироку.
Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на рішення суду.
Йдеться про справу громадянина Латвії Олександра Гапоненка, який подав скаргу до ЄСПЛ через його тримання під вартою у контексті висунутих проти нього кримінальних звинувачень щодо "дій, спрямованих проти національної незалежності, суверенітету, територіальної цілісності, державної влади або адміністративного устрою Латвійської Республіки у спосіб, не передбачений Конституцією" та "розпалювання національної, етнічної чи релігійної ненависті або ворожнечі з використанням автоматизованої системи обробки даних", пов'язаних з низкою його публікацій у Facebook.
Заявник скаржився на те, що при встановленні та продовженні строків тримання його під вартою національні суди не оцінили обґрунтованість підозри у вчиненні ним злочинів, у яких його підозрювали, та не навели відповідних і достатніх підстав для тримання його під вартою.
Він також скаржився на те, що тримання його під вартою становило невиправдане втручання у його свободу висловлення поглядів і, зокрема, у його право поширювати інформацію та ідеї.
Заявник стверджував, що причини, наведені для виправдання його тримання під вартою, були недостатніми. За його словами, дії, в яких його обвинувачували, а саме публікації на його сторінці у Facebook, становили законне здійснення ним свободи вираження поглядів.
Водночас уряд Латвії зазначив, що заявник підозрювався, а згодом був обвинувачений у вчиненні дуже серйозних злочинів, спрямованих проти національної незалежності, суверенітету та територіальної цілісності Латвії, а також у розпалюванні ненависті.
Згідно з рішенням, ЄСПЛ не вбачає жодних ознак свавілля в обґрунтуванні обласного суду. Суд доходить висновку про відсутність ознак порушення щодо арешту та попереднього ув'язнення заявника.
В ЄСПЛ відзначили особливий чутливий соціально-політичний контекст, що лежить в основі публікацій заявника. Зокрема, у своїх записах у Facebook заявник говорив, серед іншого, про нібито неминучі насильницькі конфлікти між латвійською державою та її російськомовними мешканцями, а також про міжнародний збройний конфлікт, що може перерости у ядерну війну між державами-членами НАТО (включаючи Латвію) та РФ.
"У зв'язку з цим Суд не може залишити поза увагою той факт, що Латвія є сусідньою країною Росії, яка на той час вже вторглася на територію Грузії…та встановила військовий і політичний контроль над частинами України… За цих обставин слід зазначити, що конкретна мета, на яку посилався Регіональний суд як на підставу для тримання заявника під вартою, полягала в необхідності запобігти повторенню таких публікацій, які prima facie можуть становити злочини, визначені національним законодавством як тяжкі", – йдеться у рішенні суду.
У ЄСПЛ наголосили, що у світлі конкретних обставин справи, які необхідно розглядати в їх сукупності, ця підстава не видається свавільною або явно необґрунтованою.
Суд звернув увагу на відносно коротку тривалість оскаржуваного заходу (чотири місяці і три дні), на існування періодичного судового перегляду, а також на той факт, що заявник був негайно звільнений після того, як слідчий суддя встановив, що тримання під вартою більше не є виправданим.
"За цих обставин Суд визнає, що втручання було "необхідним у демократичному суспільстві" для досягнення його законної мети. Отже, цей аспект скарги заявника є явно необґрунтованим", – йдеться у рішенні суду.
Олександр Гапоненко у 2017-18 роках створив низку дописів у Facebook, які стосувалися відносин між Латвією та РФ, а також РФ і Заходом.
Нагадаємо, у травні ЄСПЛ постановив, що фінська влада не порушила релігійні права організації "Свідки Єгови", визнавши незаконною їхню практику збору даних під час домашніх візитів.