Як обрання президента призвело до коаліційної кризи у Латвії
П'ятниця, 16 червня 2023, 14:00
У Латвії вже більш ніж три тижні триває коаліційна криза. Партія прем’єра Кріш'яніса Каріньша "Нова єдність" прагне або розширити склад коаліції, або змінити своїх партнерів.
15 червня латвійський Сейм голосував щодо вотуму недовіри уряду Каріньша, але уряд встояв.
Для прем’єра це може бути не дуже доброю новиною, йдеться у статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Занадто консервативна Латвія: як обрання президента-гея ледь не зруйнувало уряд країни.
Парламентські вибори в Латвії 2022 року принесли справжню сенсацію – вперше за тривалий час до парламенту не пройшла партія "Злагода", яка вважалася провідною "російською" партією країни. Партії, що представляють інтереси російської меншини, традиційно займали на виборах перше місце, але жодного разу в новітній історії Латвії не входили до складу коаліції.
Як наслідок, нова коаліція виявилася загалом правою: попри те, що переможець виборів, партія "Нова єдність", радше належить до лібералів, та коаліцію разом із нею створили центристи з ухилом вправо "Об’єднаний список" та права партія "Національне об’єднання".
Останні зуміли заблокувати залучення до коаліції "Прогресивних" – нової політичної сили з потужною ліберальною програмою.
Моментом істини для нинішньої коаліції стало голосування за нового президента країни (в Латвії його обирають у парламенті).
Партія прем’єра висунула на цю посаду добре відомого українцям главу МЗС Едгарса Рінкевичса (радимо подивитися інтерв’ю з ним) – відкритого гомосексуала.
Ця кандидатура виявилася неприйнятною для правих партій коаліції: "Нацоб'єднання" і "Об’єднаний список".
Втім, голосування 31 травня виявилося успішним – Рінкевичса обрали новим президентом завдяки голосам як "Нової єдності", так і партій, що перебувають в опозиції: Союзу зелених та селян, а також "Прогресивних".
Звичайно, що ці політичні сили не стали би підтримувати партію прем’єра без отримання певних гарантій.
Через це з’явилися припущення, що в обмін на підтримку голосування за главу держави цим партіям обіцяно місце у коаліції.
Таку домовленість частково визнав прем’єр Кріш’яніс Каріньш, який заявив про бажання розширити коаліцію, додавши туди ці дві партії.
Вже 16 червня прем’єр Каріньш збирається зібрати усі п’ять партій для переговорів про розширення коаліції.
Альтернативою такому розширенню можуть стати розвал коаліції і формування нової.
Тільки в ній у "Нової єдності" будуть вже інші партнери.
Саме тому вотум недовіри, внесений проросійською партією "За стабільність" та популістами з "Латвія передусім" міг би стати виходом із коаліційної кризи. І саме тому всі партії, що входять у коаліцію, не підтримали цей вотум недовіри.
Тепер, замість швидкої розв’язки, на Латвію чекають складні переговори.
Розширення коаліції безумовно вигідне прем’єру Каріньшу – воно посилить керованість урядом.
Втім, і тут є проблеми.
Докладніше про латвійські політичні розклади – у матеріалі Юрія Панченка Занадто консервативна Латвія: як обрання президента-гея ледь не зруйнувало уряд країни.