Українські військовополонені, яких Росія передала Угорщині, досі залишаються там, а перспективи їхнього повернення в Україну невизначені.

Як повідомляє "Європейська правда", про це у коментарі Суспільному розповів радник уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Іван Ангелін.

За його словами, 11 українських військовополонених із Закарпаття, яких російська сторона передала до Угорщини, досі залишаються там.

"Вони все одно вважатимуться зниклими безвісти за особливих обставин, допоки ми не заберемо їх в Україну. Але далі питання про перемовини, про повернення, питання, на яких підставах їх перевезли туди, — це вже мають займатися правоохоронні органи і МЗС", — уточнив він.

При цьому про умови утримання українських полонених нічого не відомо, адже зустрічі з родичами дозволені лише лімітовані й не у місцях утримання.

"Зустрічі з родичами відбуваються таким чином. Вони приїжджають, на території Угорщини селять в якомусь готелі чи хостелі, потім їх забирають і везуть в якесь місце, і туди також привозять хлопців. Тобто родичі не відвідують місця утримання, а їх привозять і буквально годину, максимум дві спілкуються", — пояснив Ангелін.

За його словами, родичам також нічого не кажуть щодо перспектив повернення українців додому, а інформацію про імена та прізвища цих полонених було отримано не в результаті офіційних перемовин.

Тим часом керівник офісу прем’єра Угорщини Гергей Гуйяш заявив, що в МЗС Угорщини поінформували Київ про передачу до Угорщини цих військовослужбовців та що вони перестали бути полоненими, відколи прибули в країну.

Речник МЗС України Олег Ніколенко раніше заявив, що у Києві не знали про відповідні перемовини між угорською та російською сторонами, а про передачу 11 військовополонених Україна дізналася із заяв віцепрем‘єра Угорщини. Через цю ситуацію для розмови викликали посла Угорщини. 

Неофіційно з’являлася інформація, нібито звільнення одинадцятьох українських військовополонених та їхнє перевезення в Угорщину могли бути особистою ініціативою віцепрем’єра Жолта Шем’єна, про яку не знав більше ніхто в уряді.