Вже восени на Польщу чекають мегаважливі парламентські вибори. 

Політичну ситуацію у країні суттєво підкорегували дві нещодавні події: ухвалення суперечливого закону, який опозиція називає "lex Tusk", а влада — "lex anty-Putin", а також багатотисячний опозиційний марш, який пройшов по всій країні.

Про посилення суперечностей як між політичними таборами, так і між політичними однодумцями у Польщі читайте в статті кандидата політичних наук, експерта-міжнародника Станіслава Желіховського Проти Росії чи проти опозиції? Як польська влада піднімає ставки напередодні виборів.

Останнім часом Польщу сколихнула одна важлива подія — ухвалення парламентом і підписання президентом Анджеєм Дудою закону про створення комісії з вивчення російського впливу на внутрішню безпеку Республіки Польща у 2007-2022 роках, ініційованого панівною політсилою "Право і справедливість" (ПіС).

На перший погляд, закон просуває цілком правильну ініціативу.

Втім, на думку критиків, законодавчий акт спрямований насамперед проти колишнього прем’єра і лідера "Громадянської платформи" Дональда Туска — за що його назвали "lex Tusk".

Окрім того, критики зазначали, що створена завдяки цьому акту комісія буде неконституційною через свої дуже широкі повноваження. 

"Lex Tusk" також викликав занепокоєння у США та Євросоюзі.

Щоб покращити негативний інформаційний фон навколо Lex Tusk, президент Анджей Дуда за кілька днів після його підписання оголосив, що у зв’язку із суперечками вирішив ініціювати зміни до нього.

За словами Дуди, поправка має стати відповіддю на численні сумніви юристів, опозиції, простих громадян і союзників. Проте він не сумнівається у необхідності створення комісії.

16 червня Сейм прийняв поправку до закону, запропоновану президентом. 

Тепер поправку буде передано до Сенату (верхньої палати парламенту). 

Проте можна сказати напевно, що історія із законом про створення комісії з вивчення російського впливу збільшила прірву між політичними таборами, а відтак вплинуло на настрої громадян республіки.

Ситуація неабияк напружила велику частину польського суспільства. Розуміючи це, а також воліючи вловити політичний шанс, Дональд Туск до річниці перших частково вільних парламентських виборів у Польщі після Другої світової війни організував у Варшаві протестний марш.

Примітно, що в заході, який відбувся 4 червня, взяли участь лідери усіх основних опозиційних партій, за винятком "Конфедерації". А кількість людей, за різними оцінками, сягнула від 100 тисяч до пів мільйона.

Марш 4 червня став великим успіхом як для "Платформи", так і для всієї демократичної опозиції.

Це означає, що значна частина опозиції може піти на вибори єдиним списком, що значно підвищує її шанси на перемогу.

На противагу опозиції, в коаліції не все так оптимістично. Адже всередині "Об’єднаної правиці" стало з’являтися все більше суперечок.

У правлячій партії шукають інструменти, здатні змінити ситуацію, щоб восени отримати якомога більше місць у польському парламенті.

Докладніше – у матеріалі Станіслава Желіховського Проти Росії чи проти опозиції? Як польська влада піднімає ставки напередодні виборів.