Загострення, рівного якому вже багато років не було на Балканах.

Напади на спецпризначенців Косова та сили KFOR, поранені миротворці, а одночасно – приведення армії Сербії у стан бойової готовності та фактичний ультиматум Заходу від сербського президента Александара Вучича. 

Усе це – про події на півночі частково визнаного Косова, заселеного етнічними сербами.

Про те, чи впорається Євросоюз із нинішньою кризою і які наслідки матиме нинішнє загострення, читайте в статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Косово повстало проти мерів: як президент Сербії отримав інструмент для шантажу ЄС.

Дострокові вибори у муніципалітетах на півночі Косова пройшли 23 квітня. Більшість тамтешніх мешканців – серби. 

Вибори призначили після того, як місцеві депутати від просербської партії "Сербський список" заявили про складання своїх мандатів на знак протесту проти вимог центральної влади Косова заборонити використання сербських автомобільних номерів.

"Сербський список" – партія, яка представляє інтереси сербів у Косові і фактично є філіалом правлячої партії Сербії.

Через бойкот сербами виборів, перемогу здобули політики, що орієнтуються не на конфлікт, а на діалог із Приштиною.

Завдяки зусиллям сербської влади (та попередньої влади регіону) вибори пройшли за безпрецедентно низької явки – лише 3,5% від кількості зареєстрованих виборців.

Попри це, ці вибори були визнані такими, що відповідають вимогам закону. І Захід, нехай без особливого ентузіазму, але був вимушений із цим погодитися.

Косовські серби вважають, що вибори нелегітимні. Тож, вони почали силовий спротив. Вони заблокували будинки муніципалітетів і заявили, що не мають наміру пускати туди новообрану владу. 

Влада Косова шукала найкращу можливість для початку поліцейської операції на півночі – і знайшла її.

У п’ятницю, 26 травня, у столиці Сербії, Белграді, проходили масштабні мітинги, у тому числі опозиційні до влади. 

Ситуація, коли значна кількість сербських чоловіків буде відсутня, здалася прем’єру Косова Альбіну Курті оптимальною можливістю для початку операції.

І тоді Курті дав наказ на те, від чого його намагалися відговорити європейські та американські дипломати.

Косовський поліцейський спецназ (армії у цієї країни досі немає через західні обмеження) спробував розблокувати будинки муніципалітетів, щоб запустити туди новообраних представників влади. У відповідь серби зустріли їх сльозогінним газом. 

Почалися сутички. 

Натомість для сербської влади чергове загострення у Косові стало чудовою можливістю переключити увагу суспільства з опозиційних протестів. Тож за наказом Александара Вучича сербську армію було приведено у стан бойової готовності, виведено до кордонів із Косовом, а сам президент демонстративно покинув Белград (де йшов великий мітинг опозиції), щоб переночувати у військовому таборів біля косовського кордону.

Така реакція підбадьорила косовських сербів, і ситуацію не змогла стабілізувати навіть поява у цих муніципалітетах миротворців KFOR.

"Для нас надзвичайно важливо, щоб деякі люди зрозуміли, що 3,4% – це нелегітимні вибори… Я поговорю з Макроном і Шольцом та спробую повернути все на свої місця, але для танго потрібні двоє", – таку заяву на саміті Європейської політичної спільноти у Молдові зробив президент Сербії Александар Вучич. 

Вучич вимагає визнати вибори такими, що не відбулися, навіть попри те, що вони були проведені відповідно до законодавства Косова, і Захід визнав це. 

Критика рішення влади Косова ввести поліцейський спецназ на північ країни від ЄС та США суттєво посилила переговорну позицію Вучича – і він намагається скористатися цією можливістю. Під загрозою мирна угода між Сербією і Косово. 

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Косово повстало проти мерів: як президент Сербії отримав інструмент для шантажу ЄС.