Саміт Європейської політичної спільноти, який пройшов 1 червня у Молдові, мав бути про політику, а вийшов – про безпеку. 

На ньому говорили і про НАТО, і про "коаліцію винищувачів", і про системи протиракетної оборони, і про Придністров’я.

Про результати саміту лідерів "Європейська правда" вже розповіла у відеопоясненні з фортеці Мімі, де відбувалася ця подія, та запрошує вас до перегляду. Більш детально – у статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка Від Patriot до Придністровʼя: які наслідки матиме саміт у Молдові для Києва та Кишинева.

Безпеку саміту та й Молдови, якій не вистачало навіть поліції, загалом гарантувало не тільки НАТО. І президентка Мая Санду, й інші посадовці визнавали: у цьому Молдова зобов’язана передусім Україні.

Бо без героїчного опору ЗСУ торік Республіка Молдова могла взагалі припинити існування.

Зокрема, через це Володимир Зеленський був настільки бажаним гостем зібрання у Бульбоаці. Санду прийняла його першим і не виходила зустрічати інших гостей, доки не провела переговори з українським президентом.

Чи були ці короткі, 15-20-хвилинні переговори, суто жестом уваги, чи там домовлялися також про чутливі речі? Радше перше.

Але треба визнати, що від Володимира Зеленського за підсумками саміту прозвучали також довгоочікувані заяви, що офіційно закрили сторінку непорозумінь між Україною і Молдовою щодо надважливого питання Придністров’я. Хоча російська пропаганда намагалася це зіпсувати навіть просто під час візиту.

Зеленський запевнив: Україна не проводитиме військову операцію у Придністров’ї, якщо лише про це не попросить Кишинів.

Ще одна етапна заява президента на саміті стосується формату міжнародних переговорів про так зване "придністровське врегулювання". Зеленський оголосив про смерть чинного формату "5+2", і цю заяву можна лише вітати.

А головне – те, що за обома позиціями думки Києва і Кишинева збігаються.

Утім, головні безпекові питання стосувалися не Молдови і не фейків про Придністров’я, а цілком реальних та нагальних потреб України.

Володимир Зеленський почав візит зі згадки про чергову ракетну атаку РФ, яка призвела до загибелі цивільних киян, і вперше виступив з ідеєю про те, щоб західні союзники розпочали створення "коаліції Patriot", тобто об’єднання держав, які працюватимуть над постачанням Україні не будь-яких, а саме цих систем ПРО.

Як не дивно, вже на першій зустрічі ця ідея України знайшла підтримку.

Однак чи буде створена саме "коаліція", до якої закликав Зеленський – відповіді наразі немає. 

Набагато більше ясності – у питанні постачання літаків.

Після завершення переговорів дипрадник президента Ігор Жовква оголосив про оформлення іншої європейської коаліції – тієї, що буде опікуватися постачанням до України винищувачів, і не лише F-16.

Те, що Україна у пошуку літаків для постачання вийшла за межі однієї моделі, тобто F-16 – напевно, головна новина цієї домовленості. І вона дозволила суттєво розширити перелік країн, що зголосилися постачати техніку Україні.

До слова, джерела ЄвроПравди у Франції підтверджують: у делегації Макрона справді вважають історичним і надважливим рішення про долучення країни до "коаліції винищувачів"; напевно, буде йтися про постачання літаків європейського виробництва EuroFighter. Утім, детально оцінити внесок буде можливо після того, як на наступній зустрічі у форматі "Рамштайн" партнери оголосять про обсяги та терміни постачання.

А от щодо НАТО зустріч у Молдові не дала багато нової ясності, але більш чітко позначила позицію щонайменше двох кран.

Румунія підписала письмову декларацію щодо підтримки нашого руху до членства. І, що важливіше, Нідерланди встали на бік України. Підтримка цієї впливової західноєвропейської держави – справді важливий здобуток.

Докладніше про результати саміту – у матеріалі Сергія Сидоренка Від Patriot до Придністровʼя: які наслідки матиме саміт у Молдові для Києва та Кишинева.