Як влада Молдови ліквідувала одну з головних проросійських партій країни

19 червня у Кишиневі сталася подія, яка для подальшого розвитку Молдови може виявитися історичною. Влада Молдови оголосила про заборону діяльності та ліквідацію ключової опозиційної сили, партії "Шор". 

Партії з російським фінансуванням, керівником якої є політик, засуджений за крадіжку з банку, який вже чотири роки переховується в Ізраїлі. Партії, яка є еталоном популізму, але змогла брехнею привабити багатьох виборців.

Про те, чи спрацює заборона ФСБ-партії, до якої Росія наперед готувалася, про "ідеї" партії "Шор", а також про те, до чого тут антисемітизм, ми спрощено відповіли у пояснювальному відео. А хто хоче розібратися у питанні детальніше – читайте статтю редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка Молдова йде на війну з агентами Кремля. Що означає заборона ключової опозиційної партії країни.

Спершу – коротко про головне. Чому влада Молдови зважилася на такий неоднозначний крок, як заборона партії?

Річ не в тому, що партія "Шор" є опозиційною, і навіть не в тому, що вона системно, вже багато місяців поспіль виступає за відставку президентки Маї Санду та парламенту, де та має більшість. "Шор" – це приклад того, як Росії з легкістю вдається зламати демократію у бідних малоосвічених суспільствах. 

Назва цієї партії – це прізвище її засновника, керівника (і, по суті, власника) Ілана Шора.

Якнайменше останній рік Шор виконує роль головного агента РФ у Молдові.

Подання про те, щоби ліквідувати партію "Шор", уряд подав до Конституційного суду ще торік. Папери тривалий час лежали без руху, а потім справу дуже швидко розглянули і прохання уряду задовольнили.

І хоча "за паперами" партію анулювала не Мая Санду і не уряд, суд – та у Молдові мало у кого є сумніви, що це рішення було також політично обумовленим.

Та і рішення не є кришталево чистим з точки зору дотримання демократичних стандартів.

Хоча треба визнати, що Конституційний суд спробував оформити підстави для ліквідації опозиційної партії так детально, як тільки міг. Основа рішення – системність проблем із фінансуванням кандидатів партії, у тому числі за рахунок грошей російського походження. Також наводяться цитати, які за бажання можна протрактувати як заклик до повалення влади. Але, якщо покласти руку на серце, підстави не видаються юридично "залізобетонними".

Але, як каже відомий жарт, складно грати у шахи за правилами, коли твій опонент грає "у Чапаєва" – тож ніхто не проти, щоби із Шором, який ламає демократію Молдови, вчинили так, як він на те заслуговує.

Тому речник ЄС Петер Стано вже заявив, що за КС Молдови лишається останнє слово з цього приводу. А посол ЄС у Кишиневі навіть натякнув, що підтримує цю заборону, нагадавши, що для руху в ЄС Молдова має показати, що проводить деолігархізацію (а Шора вважають одним з олігархів цієї країни).

Чи не єдиним міжнародним гравцем, який виступив проти, стала Росія. Та і немає сумніву, що сам Ілан Шор готувався до цього. Кажуть, він вже має на прикметі невеличку партію "Відродження", в яку можуть перейти його основні партійці.

Історія із забороною партії показала, що попри шалену підтримку популізму з боку виборців, загалом у Шора дуже непевний і пасивний електорат. Рішення суду не збурило Кишинів.

І саме це дає найбільше надії на те, що сміливі та жорсткі спроби Санду з очисники політичного поля від відвертих агентів РФ у підсумку матимуть позитивний вплив на Молдову.

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка Молдова йде на війну з агентами Кремля. Що означає заборона ключової опозиційної партії країни.