Сьогодні був досить насичений день. Президент Литви Гітанас Науседа у середу вранці прибув з неоголошеним візитом до Києва. Він повідомив, що прибув до Києва з головним меседжем – місце України в НАТО.

За Науседою із неанонсованим візитом до Києва прибув президент Польщі Анджей Дуда. 

Обидва лідери відвідали Україну напередодні важливого саміту НАТО, який має відбутися 11-12 липня 2023 року у Вільнюсі.

Зеленський, Дуда і Науседа, серед іншого, мали обговорювати порядок денний прийдешнього саміту і підготовку до нього. Нові деталі і інсайди щодо можливих рішень у Вільнюсі щодо України – у нашому дайджесті. 

Президент Литви Гітанас Науседа приїхав до України не з пустими руками. 

Американський сенатор-республіканець вважає, що існує досить висока ймовірність того, що Україна отримає далекобійні ракети ATACMS.

До речі, дуже хороша новина: серед американців, за даними найсвіжішого опитування, "різко зросла" підтримка надання Україні зброї.

Парламент Хорватії визнав Голодомор геноцидом українського народу. За словами глави МЗС України Дмитра Кулеби, Голодомор геноцидом визнали вже 27 країн.

А ще – проблеми у Швеції на шляху до НАТО, реакція на обстріл Краматорська, ослаблений Путін, Реєстр збитків від агресії РФ.

Все важливе і цікаве за 28 червня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Воєнний злочин РФ, Путін "програє війну"

Увечері 27 червня російські загарбники вдарили по Краматорську Донецької області, влучивши у заклад харчування. Загинуло 9 осіб, серед них троє дітей, поранення дістали 60 людей.

Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич назвала жорстокою і неправильною цю атаку РФ.

"Вкотре невибіркові удари Росії вразили мирних жителів, цього разу в Краматорську: це жорстоко, незаконно, неправильно", – написала вона у Twitter.

Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель засудив ракетний удар РФ по Краматорську, наголосивши, що ціллю знову стали цивільні об’єкти і це воєнний злочин.

У своєму Twitter Боррель зазначив, що цей випадок – "чергова демонстрація терору, який Росія влаштовує українському цивільному населенню".

Удар по Краматорську засудила також президентка Молдови Мая Санду. 

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус напередодні візиту до США заявив, що ситуація на полі бою в Україні у цей та найближчі місяці має вирішальне значення.

"Дуже ймовірно, що це буде вирішальний рік, зараз вирішальні місяці", – сказав міністр.

Американський президент Джо Байден вважає, що очільник Росії Владімір Путін "однозначно" ослабнув після спроби заколоту приватної військової компанії "Вагнер".

На думку Байдена, Путін "явно програє війну".

Держсекретар США Ентоні Блінкен вважає, що наслідки озброєного повстання можуть бути корисними для контрнаступу України – "тією мірою, якою Москва відволікається на власні внутрішні розбіжності".

"Ви бачите розбрат у рядах, і вам не потрібен супутник, щоб це зрозуміти", – сказав Блінкен.

А ще держсекретар вважає, що позиція щодо війни РФ проти України, ймовірно, "стає все більш і більш складною" для Китаю.

Нагадаємо, посол Китаю при Європейському Союзі Фу Цун несподівано підтримав прагнення України деокупувати Крим.

Сьогодні речниця МЗС Китаю Мао Нін зазначила, що позиція Китаю щодо України "є послідовною і чіткою".

"Ми вважаємо, що всі сторони повинні працювати над створенням сприятливих умов для політичного врегулювання кризи шляхом діалогу і переговорів", – сказала речниця китайського МЗС.

Люксембурзький прем’єр Ксав’є Беттель висловився за прямі переговори між президентом України Володимиром Зеленським і російським президентом Владіміром Путіним.

"Я вважаю, що зараз єдиним розумним рішенням було б, щоб Путін і Зеленський справді поговорили один з одним", – сказав прем’єр Люксембургу.

Заява неоднозначна, але видається, що він хоче миру за будь-яку ціну. Точніше, за рахунок територій України…

Прийдешній саміт НАТО 

Президент Литви Гітанас Науседа у середу вранці прибув з неоголошеним візитом до Києва. Він повідомив, що прибув до Києва з головним меседжем – місце України в НАТО.

За Науседою із неанонсованим візитом до Києва прибув президент Польщі Анджей Дуда. 

Обидва лідери відвідали Україну напередодні важливого саміту НАТО, який має відбутися 11-12 липня 2023 року у Вільнюсі.

Зеленський, Дуда і Науседа, серед іншого, обговорювали порядок денний прийдешнього саміту і підготовку до нього. 

Прем'єрка Естонії Кая Каллас заявила про "сюрприз" для України на саміті НАТО у Вільнюсі.

Про це вона заявила на спільній пресконференції із генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом. 

Як зазначив Столтенберг, на Вільнюському саміті члени Альянсу "знайдуть спільну мову, в тому числі і щодо того, як реагувати на прагнення України до членства".

Україна сформулювала два конкретні очікування від прийдешнього саміту Північноатлантичного Альянсу у Вільнюсі – стосовно членства й гарантій безпеки – й до останнього наполягатиме на їхньому затвердженні.

"Ми маємо всі шанси на доволі перспективні, важливі для України рішення Вільнюського саміту. Це політичне рішення про початок процедури запрошення України до членства і рішення щодо отримання гарантій безпеки", – заявив заступник голови Офісу президента України Ігор Жовква.

За даними видання Euractiv, лідери ЄС на саміті мають схвалити рішення про гарантії безпеки для України.

"Ніхто точно не знає, які саме зобов'язання у сфері безпеки, як їх забезпечити, як фінансувати? Це все одно, що відкрити скриньку Пандори", – сказав один зі співрозмовників, маючи на увазі, що ЄС не має ні чітких меж оборонної політики, ні узгодженого підходу до неї.

Верховна Рада звернулася до учасників саміту НАТО.

Серед іншого, Рада запропонувала учасникам саміту Альянсу підтримати Формулу миру президента України, а також закликала ухвалити стратегічне рішення про запрошення України до членства в НАТО без проходження етапу Плану дій щодо членства в НАТО.

Водночас Рада закликає учасників саміту НАТО продовжити вжиття скоординованих заходів щодо забезпечення потреб України у військовій та оборонній техніці, сприяти Україні у зміцненні обороноздатності та військового потенціалу України.

Детально про те, чого хоче Україна на саміті НАТО та де досі лишаються перепони читайте у статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка.

Підтримка України 

Президент Литви Гітанас Науседа приїхав до України не з пустими руками. 

Напередодні візиту стало відомо про те, що Литва придбала дві системи запуску NASAMS і передасть їх Україні. Замовлені його країною пускові установки ЗРК NASAMS прибудуть до України приблизно за три місяці.

Крім того, балтійська країна передасть 10 бронетранспортерів M113 та боєприпаси.

А ще Литва заборонила транзит товарів подвійного призначення – щоб не потрапили в РФ чи Білорусь.

Американський сенатор-республіканець від штату Айдахо Джим Ріш вважає, що існує досить висока ймовірність того, що Україна отримає далекобійні ракети ATACMS.

До речі, дуже хороша новина: серед американців, за даними найсвіжішого опитування, різко зросла підтримка надання Україні зброї.

Болгарія продовжила програму гуманітарної допомоги для українців.

А от Швейцарія не дозволила реекспорт майже сотні танків Leopard 1, які готували для України, але приєдналася до частини 11-го пакета санкцій ЄС проти РФ.

Парламент Хорватії визнав Голодомор геноцидом українського народу. За словами глави МЗС України Дмитра Кулеби, Голодомор геноцидом визнали вже 27 країн.

Вступ Швеції в НАТО

Швеція все ще хоче вступити до НАТО у липні, але цього може не статися. Про це заявив прем'єр-міністр країни Ульф Крістерссон. 

Швеція поставила за мету приєднатися до Альянсу найпізніше на саміті НАТО 11-12 липня, і хоча вона має сильну підтримку з боку інших членів, Туреччина і Угорщина поки що утримуються від ратифікації її заявки.

Туреччина заявила, що Швеція переховує членів, як вона вважає, терористичних угруповань, і вимагає їхньої екстрадиції як кроку до ратифікації членства Швеції в Альянсі. Ці звинувачення Швеція заперечує.

Туреччина також висловила обурення антитурецькими демонстраціями, що відбуваються в цій країні.

От і сьогодні на дозволеній поліцією Швеції акції у Стокгольмі палили Коран і спаплюжили його свининою. 

Організатор акції Салван Моміка, який родом з Іраку, біля мечеті в столиці Швеції спочатку увімкнув шведський гімн і розмахував шведським прапором, а потім почав виривати сторінки Корану, класти бекон на сторінки і підпалив їх цигаркою.

Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що засуджує цю акцію.

"Закривати очі на такі огидні дії – це співучасть у злочині", – резюмував голова МЗС Туреччини.

Раніше шведська поліція дала дозвіл на зазначену акцію.

Заявник на проведення акції наполягав, що спалення не пов'язане із заявкою Швеції на вступ до НАТО, яку блокує Туреччина, і не повинно розглядатися як акт ненависті проти мусульман, а метою є критика Корану і законів шаріату.

Прем'єр Швеції оцінив акцію як законну, але недоречну.

Тим часом, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг скликав нову зустріч, щоб спробувати подолати заперечення Туреччини проти вступу Швеції до Альянсу.

Більш того, за даними порталу HVG, угорський парламент наступного тижня не планує розглядати ратифікацію вступу Швеції до НАТО. Найімовірніше, ратифікація буде відкладена на осінь. 

Реєстр збитків від агресії РФ

Відучора почав існувати Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України.

Про це заявив Маркіян Ключковський, який став виконавчим директором Реєстру. Він є засновником і партнером юридичної фірми "Астерс", члена дорадчої ради Школи права Українського католицького університету.

Затверджені перші статутні органи Реєстру, його тимчасовий бюджет та визначені перші кроки його роботи.

За словами виконавчого директора, попереду – запуск Реєстру в практичному сенсі з тим, щоби він почав реєструвати вимоги про відшкодування і докази якомога швидше. Амбітна мета – зробити це до кінця цього року.

Нагадаємо, угоду про реєстр збитків від агресії РФ ухвалили у травні на саміті Ради Європи в Ісландії.

Про те, хто в Україні отримає право на частку російських грошей та як працюватиме новий механізм, читайте у статті Гроші РФ для громадян України: про що домовилися лідери Європи на саміті в Рейк’явіку. 

Вплив Росії

В партії канцлера Німеччини заявили про вагомі докази причетності росіян до атаки на партію, а в офісі групи Вагнера виявили докази інформатаки проти Литви.

РФ хоче використати Грузію для фінансування своєї воєнної машини – Держдеп.

Крім того, як повідомляє Reuters, менеджер компанії зі США постачав Росії технологічне обладнання в обхід санкцій.

Решта новин дня 

Польща погодилася скасувати агроблокаду України після 15 вересня.

У Фінляндії розповіли, як посилять обмеження на в’їзд росіян.

ЄС після тривалого процесу ратифікував Стамбульську конвенцію.

Трамп подав до суду на письменницю, яка відсудила в нього $5 млн.

Прем'єр Болгарії назвав головну проросійську партію неофашистською.

Єврокомісія заморозила частину коштів ЄС для Румунії.

У передмістях Парижа у вівторок стартували заворушення через загибель неповнолітнього під час поліцейської перевірки, у результаті яких затримали щонайменше 30 осіб, 24 правоохоронці постраждали. Президент Франції Макрон закликав до спокою.