Повномасштабне вторгнення Росії проти України зруйнувало архітектуру безпеки у світі загалом і в Європі зокрема. Через це традиційно нейтральні країни почали замислюватися щодо безпеки. Ба більше, Фінляндія і Швеція твердо вирішили долучитися до НАТО. 

Цього тижня Ірландія завершила перші в історії публічні консультації з питань міжнародної безпеки, що не оминули й нейтральний статус. 

Про те, у чому суть внутрішніх дискусій Ірландії про нейтралітет і чи зміниться ставлення до безпеки в країні, читайте в статті журналіста "Європейської правди" Олега Павлюка Ще не НАТО: як Ірландія зробила крок від нейтральності, але не зважилася на справжні зміни.

За вже понад столітню історію незалежності Ірландія звикла сприймати себе як нейтральна держава. "ЄвроПравда" вже детально розповідала про те, як сформувався ірландський нейтралітет, у статті "Ірландське розширення НАТО".

На відміну від Австрії чи Швейцарії, у випадку Ірландії нейтральний статус – питання традиції, а не права. У конституції Ірландії ви не знайдете жодної згадки про "нейтральність".

На відміну від нейтральних держав Європи, Ірландія практично не вкладає кошти в оборону.

Не буде перебільшенням сказати: нейтральна Ірландія беззахисна перед зовнішньою агресією.

Загалом нейтралітет Ірландії – радше військове питання, аніж політико-юридичне. І безумовне засудження Дубліном російської агресії – що зробили й інші нейтральні держави Європи – стало тому підтвердженням.

Ірландія майже одразу скасувала візи для українців, надала понад 120 мільйонів євро нелетальної військової допомоги – зокрема сухпайків, аптечок, захисного обладнання. Країна також долучилась до тренувальної місії ЄС: 30 ірландських військовослужбовців допомагають у навчанні українських саперів.

Паралельно Ірландія почала усвідомлювати, що вона дарма занапастила власну оборонну політику.

І, зрештою, почалась дискусія: наскільки доцільним зараз узагалі є збереження нейтрального статусу Ірландії?

У певний момент, коли відповідні дискусії перебували в самому розпалі, в ірландському суспільстві навіть почала переважати підтримка вступу до Північноатлантичного Альянсу, чого в принципі досі ніколи не було.

Свіже опитування на замовлення провідної ірландської газети The Irish Times свідчить: попри загальну популярність нейтралітету, певний злам усе ж стався – оборонна політика країни повинна змінитись.

Саме на цьому тлі уряд Ірландії скликав чотириденні громадські консультації з питань нейтралітету – досвід безпрецедентний для країни і, можливо, світу.

Одразу варто сказати: в ірландському політикумі жодна провідна політична сила не пропонує ані скасовувати нейтральний статус, ані – боронь Боже – вступати до НАТО. Ці ідеї банально непопулярні.

Та принаймні одна з тем ірландських консультацій здобула підтримку всіх коаліційних партій: необхідність перегляду механізму "потрійного замка" в ситуації, коли Росія фактично блокує ухвалення рішень у Раді безпеки ООН.

Цей принцип означає, що будь-яке розгортання понад 12 ірландських військових за кордоном має отримати схвалення уряду, парламенту й Радбезу чи Генасамблеї ООН.

Імовірно, це питання знайде відображення у звіті, який передадуть на розгляд міністру закордонних справ і оборони Міхолу Мартіну. А вже він вирішить, що зі звітом робити.

Навряд випадає говорити, що Ірландія вирішить скасувати нейтралітет.

Зміцнення оборони, активніша військова співпраця в межах ЄС, зокрема й у плані допомоги Україні та підготовки українських військових – це ті кроки, яких від Дубліна цілком реально очікувати.

Докладніше – у матеріалі Олега Павлюка Ще не НАТО: як Ірландія зробила крок від нейтральності, але не зважилася на справжні зміни.