В Сполучених Штатах позитивно оцінюють перспективи українського контрнаступу та підтримують рух України до НАТО, але концентруються на військовій допомозі Києву. 

Президент Володимир Зеленський вимагає конкретних сигналів щодо того, коли Україна може приєднатися до НАТО.

Зеленський сказав, що розуміє неможливість вступу України до НАТО, поки триває війна, але для Києва принципово важливо почути, що Україна зможе вступити до блоку після війни. 

Тим часом, Бельгія звернеться до України через нібито використання її зброї в Бєлгородській області.

А у Польщі і Сербії на вихідних пройшли масштабні антиурядові протести.

Все важливе і цікаве за вихідні 3 та 4 червня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Щодо контрнаступу

Колишній очільник Центрального розвідувального управління США, американський генерал у відставці Девід Петреус високо оцінив успішність прийдешнього контрнаступу України.

"Я вважаю, що вони (українці – ред.) досягнуть ефекту застосування загальновійськових сил і засобів. Іншими словами, вони успішно проведуть загальновійськові операції із залученням інженерів, бронетехніки, протиповітряної оборони, засобів радіоелектронної боротьби, матеріально-технічного забезпечення, артилерії і мінометів", – розповів Петреус.

Він вважає, що головна відмінність прийдешнього контрнаступу від Харківської операції осені 2022 року полягає в тому, що після передових підрозділів, які просунуться в перші два-три дні настільки вглиб окупованої території, наскільки це можливо, будуть задіяні додаткові підрозділи, "які прорвуться вперед і скористаються успіхом і збережуть імпульс".

Петреус підкреслив, що був "дуже, дуже вражений (українськими – ред.) військовими лідерами і солдатами, з якими розмовляв".

Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван також позитивно оцінив перспективи прийдешнього контрнаступу України.

На думку радника Байдена, військові дії українських сил призведуть до повернення "стратегічно важливої території".

Уряд Бельгії звернеться до України по роз’яснення через інформацію, що зброю бельгійського виробництва використовували антипутінські збройні формування для рейду на Бєлгородську область РФ.

За даними "надійного джерела" Het Laatste Nieuws, міністерки оборони й закордонних справ Бельгії Людівін Дедондер та Хаджа Лябіб якнайшвидше зв'яжуться з українською владою, щоб отримати роз'яснення ситуації.

"Ці поставки призначені для українських збройних сил для захисту своєї території та населення від російського вторгнення. Це чітко зазначено в документах, що супроводжують кожну поставку", – цитує HLN джерело.

Щодо розширення НАТО

Президент України Володимир Зеленський сказав, що не бачить сенсу брати участь у саміті НАТО у Вільнюсі, якщо за його підсумками Україна не отримає конкретних сигналів щодо того, коли вона може приєднатися до Альянсу.

Зеленський сказав, що розуміє неможливість вступу України до НАТО, поки триває війна, але для Києва принципово важливо почути, що Україна зможе вступити до блоку після війни. 

Заступник міністра оборони України Володимир Гаврилов також заявив, що Україна прагне стати членом Північноатлантичного Альянсу протягом нетривалого часу після досягнення військової перемоги над Росією і прагне отримати таку гарантію на саміті НАТО у Вільнюсі.

Речниця Білого дому Карін Жан-П’єр повідомила, що США підтримують рух України в НАТО, але наразі концентруються на військовій допомозі Києву, яка допомагатиме боротися із російською агресією.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба повторив позицію Києва щодо того, що за нинішніх обставин План дій щодо членства (ПДЧ) вже не має бути обов’язковим елементом на шляху України до НАТО. 

"Ми вважаємо, що ПДЧ більше не повинен вважатися елементом на шляху до членства. Це механізм, який себе зжив і не повинен застосовуватися до України", – сказав Кулеба.

Як відомо, Фінляндія та Швеція розпочали процедуру вступу без етапу ПДЧ.  

Кулеба додав, що членство України в НАТО – питання неминуче, і "це рано чи пізно відбудеться".

Щодо членства в НАТО Швеції, то генсек Альянсу Єнс Столтенберг у неділю вкотре заявив, що Швеція виконала всі вимоги для вступу до НАТО, й висловив сподівання, що це станеться до саміту у Вільнюсі в липні.

Про це Столтенберг заявив після зустрічі з турецьким президентом Реджепом Таїпом Ердоганом у Стамбулі.

Тим часом, у суботу у Балтійському морі стартують масштабні навчання НАТО.

Протести та страйки

У п’ятницю ввечері під парламентом Грузії протестували проти проросійського курсу влади.

Всього під парламентом зібралося кілька десятків людей із власноруч виготовленими плакатами. Акцію організував рух "Джиуті".

Також у п’ятницю увечері у німецькому Лейпцигу відбулися жорстокі сутички на акції протесту проти вироку ліворадикальній екстремістці Ліні Е. Заворушення тривали до ранку. 

Крім того, увечері 2 червня близько 100 проросійських активістів намагалися освистати канцлера Німеччини Олафа Шольца під час його виступу на проєвропейському мітингу керівної партії СДПН у передмісті Берліна.

Вони називали німецького канцлера "розпалювачем війни", "брехуном" і "бандитом". Вони вимагали "Миру без зброї" і кричали: "Забирайтеся геть!".

Однак Шольц продовжив свій виступ і різко відповів проросійським активістам.

"Розпалювач війни – Путін, він вторгся в Україну з 200 тисячами солдатів. Путін хоче знищити і завоювати Україну", – наголосив він.

Потім зі сцени виступив прем'єр-міністр федеральної землі Бранденбург Дітмар Войдке, який закликав протестувальників вийти на акцію на Красній площі у Москві.

У суботу ввечері в Белграді відбулась п’ята антиурядова акція протесту "Сербія проти насильства", що, стала наймасовішою відтоді, як тисячі людей почали виходити на вулиці після двох масових розстрілів на початку травня.

А у польській столиці в неділю в обід розпочався Марш 4 червня, організований польською опозиційною партією "Громадянська платформа" як акція протесту проти чинної влади.

Марш 4 червня приурочений до річниці перших частково вільних виборів у Польщі 1989 року, які призвели до падіння комунізму і політичних змін. Згідно з декларацією "Громадянської платформи", захід є протестом "проти високих цін, злодійства і брехні, за вільні вибори".

На антиурядовий мітинг у Варшаві зібрались від 300 до 500 тисяч людей.

Слід додати, що в Англії скасували більше половини потягів через страйк залізничників, а у Ірландії 16-річний хлопець вдерся до парламенту.

Провокація Угорщини

Угорська влада оприлюднила ролик із закликом про якнайшвидший мир в Україні, у якому зобразило Крим як частину території Росії.

Міністерство закордонних справ України прокоментувало появу відеоролика уряду Угорщини, де Крим зображений частиною Росії.

3 червня українське Міністерство закордонних справ закликало Угорщину припинити провокації і дотримуватися взятих на себе міжнародних зобов'язань в рамках членства в ООН, ЄС і НАТО.

Згодом уряд Угорщини опублікував новий ролик без "російського" Криму, старе відео мовчки видалили.

Решта новин вихідних 

У Туреччині у суботу оголосили склад нового уряду.

Латвія вже передала Україні 66 авто, конфіскованих у п’яних водіїв.

В Австрії лами втекли із цирку і заблокували рух поїздів.

У Польщі загинув під потягом підліток-українець.

Прем’єр Бельгії впав із велосипеда й ненадовго знепритомнів.

Фінський офіцер отримав відзнаку від Залужного за допомогу Україні.

Пожежа в притулку для біженців у Тюрингії: загинула дитина – можливо, хлопчик із України.

У Румунії очікують дефіциту цукру після заборони його експорту з України.

Зловмисники викрали дані поліції та митної служби Швейцарії.

Австрійські соціал-демократи обрали нового лідера на тлі зростання підтримки ультраправих.