Чи зможе гаряче політичне літо у Польщі змінити владу і зовнішній курс країни
У жовтні 2023 року (конкретну дату найближчим часом має озвучити президент Анджей Дуда) поляки обиратимуть двопалатний парламент. Той, хто матиме більшість у нижній палаті, Сеймі, сформує новий уряд.
Головна інтрига кампанії очевидна: чи зможе керівна партія "Право і справедливість" (ПіС), яка у форматі коаліції правих сил керує життям країни вже вісім років, повторити свій успіх втретє?
Докладніше про це – у статті журналістки Олени Бабакової (Варшава) ПіС на біс? Чи призведуть парламентські вибори до зміни влади у Польщі.
Якщо друга половина 2010-х на Заході пройшла під знаком економічного відновлення, яке час від часу забурювали вибрики Дональда Трампа, то початок 2020-х для демократичних урядів був хардкорним.
Пандемія COVID-19, енергетична криза, велика війна в Україні – за таких умов зберегти підтримку виборців нелегко.
Але, здається, польська керівна партія "Право і справедливість" (ПіС) із цим завданням справляється.
Після восьми років при владі за ПіС хоче віддати голос майже кожен третій виборець.
За вісім років правління "Права і справедливості" полякам стало банально краще жити.
Середня зарплатня у країні зросла з 4 до 7,5 тисяч злотих, пенсіонери отримують 13-ту та 14-ту пенсії, а пенсійний вік було знижено, вперше у польській історії з’явилися виплати для родин з дітьми – 500 злотих щомісяця.
Не останню роль відіграє також те, що ПіС працює з польськими національними травмами та ресентиментом: підіймали питання отримання від Німеччини репарацій за Другу світову війну, або ухвалили резолюції про визнанання подій на Волині геноцидом польського народу, вчиненим українськими націоналістами.
"Вставання з колін" у історичних та світоглядних дискусіях робить ПіС популярним вибором не тільки людей старшого покоління, а й багатьох тих, хто ідентифікується як "правіше від центру".
Перед стартом виборчої кампанії 2023 року політтехнологи ПіС вирішили не вигадувати велосипед, зробивши ставку на перевірені "хіти".
Зокрема, виплата на дітей від наступного року має зрости з 500 до 800 злотих, пенсіонери та діти отримають безкоштовні ліки, а проїзд польськими автострадами стане безкоштовним.
Щось для родин, старих і малих та для середнього класу – ось він, рецепт перемоги?
Проте схоже, що поляки все ж втомилися від старої платівки, бо рейтинг ПіС після цих обіцянок не те що не виріс, а навіть злегка впав.
Їхні найближчі конкуренти, найбільша опозиційна партія – "Громадянська платформа" – сьогодні тішиться підтримкою 25-27% виборців.
Соратники Дональда Туска на ці вибори йдуть з обіцянками прив’язати мінімальну зарплатню до середньої, спростити оподаткування бізнесу за естонською моделлю, доплачувати бабусям, які допомагають виховувати онуків, почати безкоштовну програму ЕКЗ для пар. Десь на горизонті знайшлося навіть місце для пілотної програми чотириденного робочого тижня.
Після "Платформи" у соцопитуваннях йде тандем ветеранів польської політики, Селянської партії, та новачків "Польща 2050" Шимона Головні. Ця правоцентристська сила обрала собі бренд "Третього шляху" (традиційно пов’язаний з соціал-демократами типу Тоні Блера та Білла Клінтона) і може розраховувати на 10-13% голосів.
Окрім лівих, які згідно з опитуваннями подолають 5-відсотковий бар’єр, усі шанси пройти до нового Сейму має також альт-райт "Конфедерація" – весняні соцопитування дають їй 10% голосів. Це єдина політична сила, яка ставить під питання допомогу Україні у протистоянні з Росією.
Хоча офіційно парламентська кампанія досі не стартувала, політичне літо обіцяє бути гарячим.
На перший погляд, будь-який розвиток подій на виборах у Польщі не загрожує ані її співпраці з Україною, ані підтримці Києва у протистоянні російській агресії.
Але розслаблятися не варто – у довшій перспективі питання про економічний вимір польсько-української співпраці та історичну політику може пролунати, причому й від нинішнього провладного, і від опозиційного таборів.
Докладніше – у матеріалі Олени Бабакової (Варшава) ПіС на біс? Чи призведуть парламентські вибори до зміни влади у Польщі.