Україна просить у Заходу про обов'язкові гарантії безпеки для забезпечення довгострокового виживання, однак союзники поки не готові дати їй це.

Як пише "Європейська правда", про це повідомляє Politico після спілкування з європейськими дипломатами.

За словами п'яти європейських дипломатів, незважаючи на багатомісячні розмови на цю тему, західний альянс досі розділений майже щодо кожного елементу того, як відповісти на запит України.

Питання щодо гарантій безпеки залишаються відкритими, кажуть дипломати, навіть попри те, що союзникам залишилося всього п'ять тижнів до того, як вони зберуться у Вільнюсі на ключовий саміт НАТО. Україна встановила саміт як своєрідний дедлайн, наполягаючи на тому, щоб на ньому союзники взяли на себе чіткі зобов'язання щодо прийняття України в НАТО і надання гарантій безпеки на цьому шляху.

"Україна – найдосвідченіша країна у світі в контексті того, як чути "ні" від НАТО", – нарікає віцепрем'єр-міністр України з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина.

"Нам потрібна ясність, – додала вона, – що членство України в НАТО неминуче і не буде якоюсь розмінною монетою".

Таким чином, прихильники Києва намагаються впоратися з незручною реальністю: багато хто з них насправді не хоче давати Україні конкретний графік вступу до НАТО на даний момент. Але вони також не хочуть залишати українців розчарованими або вразливими до ще одного вторгнення в майбутньому.

Як наслідок, низка західноєвропейських лідерів все частіше наполягають на гарантіях безпеки і пропонують більш оптимістичні формулювання щодо членства.

Президент Франції Еммануель Макрон, за словами співрозмовників, підтримав "щось середнє між гарантіями безпеки в ізраїльському стилі і повноцінним членством в НАТО". Під "ізраїльським стилем" мова іде про цілеспрямовану військову допомогу, яку союзники надавали Ізраїлю протягом багатьох років.

Прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак додав своє нечітке зобов'язання у тому, що союзники "хочуть переконатися, що ми створимо механізми безпеки для України на довгострокову перспективу".

Але нинішні і колишні посадовці кажуть, що немає консенсусу щодо надання гарантій, а також щодо того, що вони включатимуть і в якому форматі можуть бути використані. 

Однак, за словами посадовців, коли політики зараз говорять про "гарантії" і "запевнення", вони, по суті, говорять про обіцянки продовжувати надавати зброю і тренування, а не про конкретні обіцянки стати на захист України.

"Частіше ми чуємо про запевнення, ніж про гарантії. Здається, все зводиться до довгострокового надання засобів, які дозволять Україні захистити себе", – сказав дипломат з Центральної Європи.

Обіцянки отримати більше зброї – це не зовсім те, чого хоче Україна.

Натомість Зеленський дедалі наполегливіше просить – зокрема під час особистої зустрічі з європейськими лідерами в Молдові – про непорушні зобов'язання, які є сходинкою до членства в НАТО.

Деякі посадовці вважають, що дебати про гарантії безпеки відвертають увагу від єдиної гарантії, яка, на їхню думку, насправді має значення: можливого членства в НАТО.

"Чи розглядає якась країна серйозно можливість надання Україні справжніх двосторонніх гарантій безпеки? Тільки гарантії за статтею 5 мають значення", – сказав дипломат зі Східної Європи.

Довгострокові поставки озброєнь, на думку цього дипломата, "не є гарантією безпеки".

Нагадаємо, колишній генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Андерс Фог Расмуссен вважає, що в межах дискусії про майбутні гарантії безпеки для України окремі члени НАТО можуть погодитись на введення на українську територію своїх військ.