Реакція світу на катастрофу через підрив Каховської гідроелектростанції, дискусії щодо підтримки України. 

За даними Politico, Захід не готовий надати Києву гарантії безпеки для забезпечення довгострокового виживання, яких вона хоче, але обговорює можливу відправку Україні "десятків" винищувачів F-18 разом із F-16.

Як повідомляє El Pais, Україна і Нідерланди тиснуть на Іспанію задля поставки Києву батареї Patriot (розташована у Туреччині), а у Конгресі США поновили тиск на Байдена з вимогою надати Україні ATACMS.

Швейцарські праві у парламенті заблокували 5 млрд євро, які мали витратити впродовж п’яти-десяти років на гуманітарну допомогу, цивільний захист і розмінування, а також на заходи з "розбудови миру".

А ще проблеми у питанні впровадження санкцій, обмеження агроімпорту з України, тощо. 

Все важливе і цікаве за 8 червня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Підрив ГЕС: реакція ООН і Червоного Хреста

Ввечері 7 червня президент Володимир Зеленський заявив, що шокований реакцією ООН і Червоного Хреста на підрив російськими окупантами Каховської ГЕС.

Зеленський підкреслив, що попри те, що трагедія сталася у ніч на 6 червня, ані ООН, ані Червоного Хреста "там немає", хоча вони "мають першими рятувати життя", оскільки саме для цього й були створені ці структури.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба пояснив, що проблема не у відсутності бажання щось робити, а у процедурах, які гальмують процес розгортання місій ООН на території, які постраждали.

"Ми пришвидшуємо, ми позавчора, вчора з ними працювали… Я думаю, що ми вийдемо на максимальне розгортання потужностей цих організацій структури ООН", – сказав міністр, коментуючи переговори з Організацією Об’єднаних Націй.

Щодо Міжнародного комітету Червоного Хреста, то міністр зазначив, що з цією організацію складніша історія.

"Там стільки правил про нейтральність, щоб не скомпроментувати себе чимось, що з ними треба вести окрему розмову. Тому констатуємо, що швидко у них не вийшло, але ми їх дотиснемо, допоможемо, де треба, щоб вони там з’явилися у повному обсязі", – заявив Кулеба.

Натомість, речник Управління ООН з координації гуманітарних справ (УКГП) Савіано Абреу заявив, що гуманітарні місії ООН почали допомагати постраждалим регіонам України від підриву Каховської ГЕС із першого дня.

За словами Абреу, з 6 червня 18 тисяч людей, які постраждали від стихійного лиха, отримали харчування завдяки ООН. УКГП передало 100 тисяч пляшок із водою, гігієнічні набори для центрів для біженців, 10 тисяч очисних таблеток з Миколаєва до Херсона, а також надало пряму грошову допомогу для 3 500 людей, які постраждали від затоплення.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба та кооординаторка системи ООН в Україні Деніз Браун домовились, що організація негайно сформує групи для надання гуманітарної допомоги та евакуації людей на окупованих територіях на Лівому березі Дніпра за умови, що Росія надасть доступ і гарантії безпеки.

Звернення до ЄСПЛ, НАТО і допомога

Державна компанія "Укргідроенерго", яка управляла Каховською гідроелектростанцією, звернулась до Європейського суду з прав людини у зв’язку з руйнуванням станції в межах раніше поданого позову проти Росії.

Восени 2022 року Європейський суд з прав людини прийняв до розгляду позов "Укргідроенерго" проти Росії (Ukrgidroenergo, PAT v. Russia) про компенсацію збитків, завданих у результаті неспровокованої воєнної агресії проти України.

Для якнайшвидшого захисту порушених прав та інтересів компанія просить ЄСПЛ про першочерговий розгляд відповідної справи "у зв’язку з терористичними діями Росії".

"Організований підрив греблі, що є об’єктом критично важливої соціальної інфраструктури, порушує Женевську конвенцію, зокрема, Перший додатковий протокол до Женевських конвенцій, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 8 червня 1977 року, який встановив перелік об’єктів, які не можуть бути об’єктами нападу", – зазначають там.

НАТО вважає, що руйнування дамби Каховського гідроелектростанції сталось саме в результаті вторгнення Росії в Україну.

Про це в інтерв’ю "Європейській правді" сказала помічниця генерального секретаря НАТО з публічної політики Байба Браже.

А ще вона повідомила, що Альянс має план на випадок ядерної катастрофи на Запорізькій АЕС. Нагадаємо, що руйнування дамби Каховської гідроелектростанції, що ставить під загрозу охолодження ядерних реакторів.

Підрив Каховської ГЕС може стати ще одним воєнним злочином Росії, якій розглядатиме Міжнародний суд ООН в Гаазі, повідомила міністерка юстиції Литви Евеліна Добровольська.

Сьогодні стало відомо, що Міжнародний суд ООН у Гаазі дозволив Литві вступити у справу України проти Росії, яка стосується воєнних злочинів Москви.

Генсек НАТО закликав країни Альянсу якнайшвидше надати допомогу Україні через підрив Каховської ГЕС. Україна вже передала НАТО список термінових гуманітарних потреб.

США прозвітували про допомогу постраждалим від підтоплень.

Слід додати, що волонтери з Естонії вирушать у постраждалі від підриву Каховської ГЕС регіони України.

В Конгресі Сполучених Штатів не вірять заявам Росії щодо підриву Каховської ГЕС про непричетність до катастрофи.

Ну а самопроголошений президент Білорусі Александр Лукашенко очікувано заявив, що Україна винна у підриві Каховської ГЕС.

Без гарантій, але з F-18?

За даними Politico, Захід не готовий надати Україні гарантії безпеки для забезпечення довгострокового виживання, яких вона хоче, але обговорює можливу відправку Україні "десятків" винищувачів F-18 разом із F-16.

Як повідомляє El Pais, Україна і Нідерланди тиснуть на Іспанію задля поставки Києву батареї Patriot (розташована у Туреччині), а у Конгресі США поновили тиск на Байдена з вимогою надати Україні ATACMS.

Литва виділить на допомогу Україні ще 20 млн євро, а Швеція завершила навчання українських військових на БМП CV90.

Колишній віцепрезидент Сполучених Штатів Майк Пенс, який хоче боротися за посаду президента від Республіканської партії, заявив, що підтримує допомогу США Україні, і розкритикував колишнього президента Дональда Трампа за його похвалу президенту Росії Владіміру Путіну.

Тим часом, Швейцарські праві у парламенті заблокували 5 млрд євро гуманітарної допомоги Україні.

Блокування санкцій

Politico пише, що Євросоюз не зміг домовитися про новий пакет санкцій проти Росії через позицію Греції та Угорщини, які протестують проти внесення Україною деяких з їхніх компаній до списку "спонсорів війни".

А Британія, яка вже не в ЄС, розширила санкції проти Білорусі за підтримку РФ.

Крім того, у Британії почастішали крадіжки сільськогосподарської техніки.

Як стверджує британська поліція, через те, що Москва потрапила під санкції Заходу після незаконного вторгнення в Україну, утворився чорний ринок сільськогосподарської техніки, яку збувають у РФ.

Більш того, координатор з питань санкцій Державного департаменту США Джим О'Браєн повідомив, що імпорт ключових мікрочипів та електроніки в Росію, для військової промисловості, повернувся до рівня до 2022 року, оскільки РФ навчилась краще обходити запроваджені проти неї санкції.

Обмеження агроімпорту з України

Німеччина та Іспанія розкритикували Єврокомісію за обмеження імпорту з України.

Міністр сільського господарства Німеччини Джем Оздемір заявив, що рішення Єврокомісії "не лише відбирає у нас європейську солідарність з Україною, але й грає на руку Путіну".

Віцепрезидентка і міністерка економіки Іспанії Надія Кальвіньо зазначила, що український імпорт може заповнити дефіцит зернових в Іспанії, спричинений посухою.

Нагадаємо, Європейська комісія продовжила до 15 вересня виняткові та тимчасові запобіжні торговельні заходи щодо постачання чотирьох сільськогосподарських продуктів з України до Польщі, Угорщини, Болгарії, Румунії та Словаччини, тоді як транзит залишається дозволеним.

Тим часом, у Молдові тривають протести фермерів: перекрили один з митних постів. Серед вимог – заборона на імпорт сільгосппродукції з України. 

Решта новин дня

У США підтверджують успіхи України в районі Бахмута, але кажуть і про втрати – CNN.

Румунія висилає понад 50 співробітників посольства РФ.

Уряд Естонії схвалив законопроєкт щодо покарань за розпалювання ворожнечі.

На час саміту НАТО Вільнюс прикрасять 33 тисячі українських прапорів.

У Німеччині перевірили стан бункерів: вистачить лише на пів відсотка населення.

У Франції сирієць напав з ножем на маленьких дітей, є постраждалі.

Естонія анулювала посвідку на проживання координаторки "Безсмертного полку", яка виїхала в РФ.

ЄС і США закликають Косово відступити у протистоянні з сербами або зіткнутися з наслідками.