Польща відзначає річницю Волинської трагедії 11 липня – і цього року це 80-та річниця. При цьому сумні роковини збіглися з передвиборчою кампанією у сусідів – восени у Польщі пройдуть дуже важливі парламентські вибори, результат яких наразі не очевидний.

В такій ситуації існує побоювання, що події 80-річної давнини будуть використовуватися у виборчій боротьбі.

Про те, чи завдадуть шкоди відносинам України та Польщі сумні роковини – у колонці редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Небезпечні роковини: коли події на Волині перестануть роз'єднувати Україну та Польщу.

Опитування, проведене CBOS, показує: на думку більшості поляків, Володимир Зеленський повинен попросити вибачення від імені свого народу за злочини на Волині.

Юрій Панченко звертає увагу на те, що поляки вже забули, що такі вибачення від українського президента вже були висловлені, причому неодноразово. Автор колонки нагадує, що у липні 2016 року тодішній президент Петро Порошенко встав на коліна перед монументом жертвам волинського конфлікту, що розташований у варшавському районі Жолібож.

Отже, на думку Панченка, візит польського президента до Луцька, де 9 липня він разом з українським президентом вшанували загиблих на Волині, дійсно є дуже важливим. 

"Щонайменше він дозволяє знизити рівень напруги й ускладнює використання теми Волині у політичній боротьбі", – пише редактор ЄвроПравди.

Може бути, припускає автор колонки, що це не єдиний крок Анджея Дуди в цьому напрямку. Зокрема, раніше він анонсував "низку спільних польсько-українських заходів", присвячених вшануванню пам’яті волинських жертв. Не виключено, що 11 липня польський та український президенти відзначаться ще однією спільною заявою.

Кількома днями раніше польський прем’єр Матеуш Моравецький також відвідав Україну для вшанування пам'яті волинських жертв. 

"Цей візит не супроводжували вищі українські посадовці, а тому це був радше сигнал консервативній частині електорату керівної польської партії "Право і справедливість" (ПіС): мовляв, партія залишається непохитною у своїх вимогах до українців визнати "історичну правду" та взяти на себе одноосібну відповідальність за ці злочини", – вважає Панченко.

Нагадаємо, що українська сторона, не ставлячи під сумнів вчинені воєнні злочини проти мирного польського населення, наголошує, що подібні злочини вчиняли обидві сторони, а тому відповідальність має бути обопільною.

Так чи інакше, на думку автора колонки, наразі є підстави сподіватися, що сумні роковини не завдадуть шкоди відносинам України та Польщі. Принаймні, цього року.

Втім, так само справедливо й те, що ця проблема залишиться і за деякий час знову стане загрозою для двосторонніх відносин, попереджає редактор "Європейської правди".

Питання лише в тому, коли це станеться наступного разу, адже нова "кругла" дата буде нескоро. Та якщо ПіС опиниться в опозиції, вони можуть радикалізувати свою позицію, в тому числі й щодо відносин з Україною у сфері пам’яті.

Ще один неприємний урок останніх років: є певний, і не дуже малий відсоток поляків, яких не влаштують жодні поступки з українського боку.

Залишається сподіватися, що з роками зростатиме відсоток поляків, яким ці вибачення будуть непотрібні (наразі, згідно з цитованим опитуванням CBOS, таких лише 13%).

Позитивом є те, що 78% поляків вірять у можливість українсько-польського примирення.

"Втім, найімовірніше, це примирення буде досягнуто тим, що і для українців, і для поляків нинішня співпраця між країнами, а також перспективи цієї співпраці у майбутньому будуть важливіші за історичні суперечки", – припускає автор.

Докладніше – у колонці Юрія Панченка Небезпечні роковини: коли події на Волині перестануть роз'єднувати Україну та Польщу.