Заборона українського агроекспорту в Польщі зробила актуальним питання, як польський бізнес оцінює і ставиться до європейської інтеграції України?

Відповідь на питання шукав керівник київського офісу Польської спілки підприємців і роботодавців Назар Бобицький, який має особистий досвід спілкування з представниками польських компаній та бізнес-асоціацій. Про все це – у колонці Європейська інтеграція України очима польського бізнесу: до чого треба готуватися Києву. 

На думку автора колонки, основними рушійними факторами підтримки з боку польського бізнесу європейського вектора України є: 

– відчуття солідарності та спільності долі перед зовнішнім, конкретним джерелом загроз і ризиків для безпеки і стабільності обох суспільств, а отже, стабільності й передбачуваності ділового режиму для польського бізнесу як в Україні, так і в довготерміновій перспективі – в самій Польщі і регіоні в цілому;

– членство України в ЄС розглядається як найкраща гарантія економічної безпеки і процвітання Польщі;

– польський бізнес виявляє особливу зацікавленість передвступними переговорами, їхньою динамікою, особливостями та умовами цих переговорів, адже вони визначать умови інтеграції української економіки до внутрішнього ринку ЄС.

"Треба бути відвертим. Це зацікавлення має неоднозначний характер", – попереджає Назар Бобицький.

За його словами, різні верстви польського бізнесу по-різному оцінюють вплив, який матиме для польської економіки вступ України до ЄС. При цьому він наголошує, що консенсус очевидний: вплив буде, він буде масштабним, і до нього треба готуватися вже зараз.

Чого варто чекати від польського бізнесу в публічній площині, по лінії комунікації всередині країни, на двосторонньому та європейському рівнях?

"Це буде змішаний і неоднозначний процес. Неминучими будуть негативні сигнали окремих секторів польського бізнесу, які об’єктивно зіткнуться з труднощами пристосування до конкуренції зі своїми українськими бізнес-колегами в умовах відсутності традиційних митних бар’єрів чи нетарифних вимог", – вважає керівник київського офісу Польської спілки підприємців і роботодавців.

Імовірно, припускає автор колонки, це можуть бути сектори первинної обробки продукції, транспортна галузь, окремі сектори послуг, наприклад в окремих висококваліфікованих категоріях.

Бобицький додає, що значний вплив на такі голоси чинитиме також політичне життя Польщі, динаміка виборчих кампаній чи парламентської діяльності між виборами, як і в будь-якій іншій розвинутій європейській демократії.

Але такі окремі негативні імпульси з боку окремих секторів не повинні нас засмучувати, заспокоює експерт. 

За його словами, дуже значна частина польського бізнесу надзвичайно зацікавлена в можливостях, які з’являються у зв’язку з очікуваною лібералізацією економічних контактів з українськими партнерами в рамках спільного для обох країн внутрішнього ринку ЄС.

Тож, що очікується від передвступних переговорів та їхніх учасників?

"Насамперед це – максимальна транспарентність і ефективний зворотний зв'язок з громадянським суспільством, бізнесом під час передвступних переговорів, врахування позицій бізнесу, відкритість до діалогу.

Та найважливіше – усі сторони повинні бути готовими до взаємного компромісу в дусі спільної європейської долі під час узгодження найбільш чутливих питань участі України у спільному ринку ЄС", – резюмує автор колонки.

Такий дух компромісу і здатність бачити "ліс за деревами" є типовим і важливим фактором процесу ухвалення рішень у Брюсселі, зазначає керівник київського офісу Польської спілки підприємців і роботодавців.

Докладніше – у колонці Назара Бобицького Європейська інтеграція України очима польського бізнесу: до чого треба готуватися Києву.