Чехія виступає проти частини нової антикорупційної директиви Євросоюзу.

Про це повідомляє Euractiv, пише "Європейська правда".

Єврокомісія запропонувала проєкт директиви у травні. Вона передбачає створення спеціалізованих антикорупційних органів ЄС, гармонізацію визначень того, які правопорушення вважаються корупційними і які санкції застосовуються щодо них, аби у цих питаннях не було суттєвих відмінностей у різних країнах ЄС. 

Міністр юстиції Чехії Павел Блажек заявив, що в цілому Прага цінує наміри Єврокомісії, але вважає окремі частини директиви "проблемними" і має сумніви щодо них. 

"У рамках дискусій щодо проєкту ми будемо намагатися змінити його так, щоб наші застереження врахували", – зазначив міністр. 

Сенат парламенту Чехії погодився з позицією уряду і на голосуванні минулого тижня теж відхилив проєкт.

Зокрема, застереження викликало запровадження як покарання позбавлення права брати участь у виборах та питання зняття імунітету з чинних посадовців. У Сенаті заявили, що ЄС не має компетенції впроваджувати такі заходи. 

"Директива має бути схвалена у формі, що буде високої юридичної і технічної якості і з чітким визначенням правопорушень", – зазначив чеський Сенат. 

Нагадаємо, останнім найгучнішим корупційним скандалом у ЄС став так званий "Катаргейт", коли серед підозрюваних у лобізмі на користь Катару опинилася віцепрезидентка Європарламенту. 

Розголос почався у грудні минулого року, коли Бельгія висунула звинувачення чотирьом особам, пов'язаним із Європейським парламентом, за звинуваченнями у тому, що Катар, який приймав Чемпіонат світу з футболу, обдаровував їх готівкою та подарунками з метою вплинути на ухвалення рішень.

ЄвроПравда детально розповідала про "Катаргейт" у статті: Сумки з грошима за "добре слово" про Катар: історія топ-хабарництва у Європарламенті.