Як Верховний суд США створює проблеми для Байдена

Остання сесія Верховного суду США, що завершилася минулого тижня, стала особливою, адже прийняті на ній рішення матимуть беззаперечний вплив на американське суспільство.

Нинішні рішення суду – наслідок президентства Дональда Трампа, за каденцію якого було призначено безпрецедентно багато – аж троє – нових суддів. 

Найавторитетніша інституція в системі влади США поступово втрачає свій колишній статус і перетворилася на відверто політичний орган. 

Про зміну балансу в Верховному суді США, що створює проблеми для Байдена – у статті журналіста "Європейської правди" Олега Павлюка Права меншин стали проблемою для Байдена: як Верховний суд змінює політичні розклади в США.

Згідно з Конституцією США, на Верховному суді лежить уся повнота судової влади. Це – найвища судова установа, яка має повноваження тлумачити основний закон і чиї рішення мають найвищу силу.

Хто може стати суддею найважливішого суду США? Будь-яка людина, хоча є неформальні правила.

Сама процедура призначення суддів Верховного суду США містить відчутну політичну складову.

Тому випадає говорити про "консервативних" і "прогресивістських" (ліберальних) суддів – адже від партійної приналежності президента безпосередньо залежить, кого вони номінують.

Наведений контекст важливий, аби зрозуміти, чому останні рішення Верховного суду США викликали неоднозначну реакцію.

Найгучніше з них стосується позитивної дискримінації (англійською affirmative action) в освіті. 

Позов подала громадська організація "Студенти за чесний вступ" проти двох університетів – Гарвардського та Північної Каліфорнії, стверджуючи, що їхні правила вступу дискримінують американців азійського походження. Це фактично два окремі позови, та оскільки вони стосуються одного питання, їх розглядали спільно.

Рішення на користь позивачів ухвалили шестеро консервативних суддів Верховного суду, троє ліберальних виступили проти.

Менш обговорюваним, та не менш прецедентним стало рішення Верховного суду США у загадковій справі веб-дизайнерки Лорі Сміт із Колорадо, що нібито відмовилась робити сайт для гомосексуальної пари через релігійні переконання – попри те, що закон штату таку дискримінацію забороняв.

Ще одне рішення суду вдарило безпосередньо по Байдену.

Він визнав неконституційним план адміністрації президента США списати понад $400 млрд доларів студентських боргів 40 мільйонів американців, ухваливши, що виконавча влада значно перевищила повноваження, які їй надає Конгрес.

Варто уточнити: йдеться не про саме списання боргів, а про те, що адміністрація Байдена мала б отримати схвалення законодавців для втілення цієї ініціативи.

Та оскільки республіканці налаштовані рішуче проти неї, такого схвалення Байдену годі й чекати.

Ці знакові рішення Верховного суду США ухвалювались, як кажуть у Конгресі, "за партійною лінією". Призначені за каденцій президентів-демократів судді були проти, судді-консерватори їх підтримали.

Тренд на політизацію проявився за президентства Дональда Трампа – саме за нього кандидатури суддів перестали користуватись підтримкою обох партій.

Загалом за свою свою каденцію Трамп призначив аж трьох із дев’яти верховних суддів.

І це повністю змінило баланс суддів на консервативний.

Американці відчувають, що із їхнім Верховним судом щось не так.

Рівень довіри до суду – рекордно низький принаймні з 1970-х років. 

У Конгресі США пропонують реформувати Верховний суд, аби він був більш збалансованим і менш залежним від політичної кон’юнктури.

Докладніше – у матеріалі Олега Павлюка Права меншин стали проблемою для Байдена: як Верховний суд змінює політичні розклади в США.