Майбутні вибори у США, Китай і Тайвань, переворот у Нігері, ядерна програма Ірану…

Щоби зберегти увагу світу, Україна має усвідомлено за неї боротися, привертаючи погляди світових лідерів та суспільств. 

Між тим Київ часом демонструє хаотичність, заперечуючи у зверненнях і заявах до всіх держав та міжнародних організацій те, що заявляв напередодні. 

Про проблему "міжнародного спаму" Києва – у статті старшого викладача Києво-Могилянської академії Богдана Бернацького Спам іменем України. Як Верховна Рада імітує діяльність за допомогою міжнародних "звернень".

Варто почати з азів, базових правил міжнародних відносин, бо їх в Україні часто розуміють хибно.

За Конституцією в Україні зовнішня політика є прерогативою президента.

Верховна Рада України не відсторонена від зовнішньої політики. Просто її повноваження – інші.

Є профільний комітет ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Його головне завдання – розгляд ратифікацій, але не менш важливим є його участь у погодженні закордонних відряджень і координації міжпарламентського спілкування.

Ще один інструмент парламенту – це звернення та заяви, адресовані міжнародній спільноті.

Цю сферу "виміряти" та оцінити досить просто.

І якби хтось справді ставив перед парламентом завдання показати активність – то лишився би задоволеним.

До 24 лютого 2022 року чинне скликання ВР ухвалило близько 15 звернень і 15 заяв. За півтора року відтоді – додалося 42 (!) звернення та 12 заяв. 

Треба зауважити, що парламент попереднього скликання був у цьому питанні теж вкрай продуктивним, ухваливши за п'ять років роботи 52 звернення та 12 заяв. Але нинішні темпи вже очевидно шкодять якості рішень парламенту.

Українські парламентарі у часи великої війни немов винайшли "універсальні ліки". Рада намагається зверненнями здолати усі проблеми: звертається не лише до інших парламентів та асамблей, які є звичними партнерами ВР, а й до міжнародних судів, міжнародних організацій тощо, піднімаючи широкий спектр питань. 

Однак "ліки" не працюють – напевно, тому парламент цього скликання ухвалює свої заклики до світу кількаразово.

Таке штампування звернень і заяв викликає подив і в самих депутатів, які є інколи авторами цих самих звернень.

"Іноді ми з одного питання голосуємо одразу дві постанови, просто тому, що автори не домовились між собою. Ось уявіть, ви голова іноземного парламенту і одночасно отримуєте два звернення з України з майже однаковим текстом... Це починає виглядати вже як спам", – ще торік прокоментував цю практику народний депутат Ярослав Железняк. 

Логічне питання, яке мають поставити собі держави-адресати: то який з двох документів є позицією ВР? 

Але ресурс міжнародної уваги не безмежний. Навіть для України.

Ухвалення двох-трьох звернень в один день з одночасним розсиланням їх усіма доступними каналами – вкрай невдала стратегія.

Це створює у партнерів відчуття, що офіційний Київ не прагне досягти заявленої мети, а лише імітує діяльність.

Подивімося на результативність такої активної роботи ВР.

Чи припинив хоч один парламент угоду про уникнення подвійного оподаткування з Росією після звернення ВР у червні 2022 року? Наразі відповідь – ні. І подібних прикладів багато. Та й у ситуації, коли політика Заходу дещо змінюється, є всі підстави для сумніву, що причиною є листи з Грушевського.

Докладніше – у матеріалі Богдана Бернацького Спам іменем України. Як Верховна Рада імітує діяльність за допомогою міжнародних "звернень".