Передвиборчі пристрасті у Польщі набирають обертів.

Польська влада збирається провести в день виборів до Сейму та Сенату 15 жовтня плебісцит, на який винесуть одразу чотири питання. 

Про серйозний виклик для польської влади через досить критичне сприйняття цієї ініціативи опозицією і значною частиною суспільства читайте в статті експерта-міжнародника Станіслава Желіховського Стратегія, як у Орбана: як референдум має допомогти польській владі перемогти на виборах.

Варто зазначити, що референдум, який відбудеться цьогоріч у день парламентських виборів, буде далеко не першим в історії Третьої Республіки.

Попри, здавалося, існуючий у Польщі плебісцитний досвід, референдуми все ж не є усталеною польською традицією. Зокрема, низька явка на деяких з них є тому наочним підтвердженням.

Мабуть, саме тому влада вирішила змінити законодавство у цій царині, щоб поєднати виборчу кампанію та голосування на референдумі. Тож, як виявилося, референдум 15 жовтня стосуватиметься не лише "примусового переселення" мігрантів, а набагато ширшого кола питань.

Щодня, з 11 по 14 серпня, після 7:00 в мережі з’являлося коротке відео політиків, в якому вони розкривали одне з питань і, відповідно, обґрунтовували його.

Серед питань, які озвучували: 

– Чи підтримуєте ви продаж державних підприємств? 

– Чи підтримуєте ви підвищення пенсійного віку, який зараз становить 60 років для жінок і 65 років для чоловіків?

– Чи підтримуєте ви приймання тисяч нелегальних іммігрантів з Близького Сходу та Африки відповідно до механізму примусового переселення, нав’язаного європейською бюрократією?

– Чи підтримуєте ви зняття загородження на кордоні між Республікою Польща та Республікою Білорусь?

Очевидно, що питання подавалися так, аби завдати електорального удару по опозиції. 

Сказати, що зміст запитань викликав цілий шквал критики — не сказати нічого. Посипалися звинувачення на адресу влади в тому, що вона надзвичайно заполітизувала референдум, який у тому вигляді, в якому його представила панівна політсила, є радше політичним плебісцитом, аніж інструментом підтримки зрілої демократії.

"Я б навіть не називав це референдумом, це такий собі плебісцит за принципом: краще бути молодим і багатим, аніж старим та бідним. Питання шокують", — прокоментував колишній голова Національної виборчої комісії Польщі Войцех Гермелінський.

Почали навіть лунати звинувачення, що керуюча партія "Право і справедливість" воліє повторити "успіх" панівної в Угорщині партії "Фідес".

"Він зробить так, як в Угорщині, як Віктор Орбан. Він поєднає одні вибори з іншими, покаже, що це якісь питання про важливі справи, і переконає поляків, що це ключові проблеми для Польщі. Вони такими не є", — прокоментував ідею проведення референдуму депутат від "Лівиці" Кшиштоф Гавковський.

На його переконання, якби віцепрем’єр і лідер партії влади "Право і справедливість" Ярослав Качинський серйозно ставився до референдуму та хотів би запитати поляків про проблеми, він мав би спитати про інфляцію. За його словами, Качинському соромно за те, що він зробив багато помилок, і він намагається виграти вибори завдяки питанням референдуму.

Дійсно, з великою ймовірністю, ідею збільшити підтримку партії влади шляхом популістського референдуму підглянули в угорського прем’єра Орбана.

Ще у жовтні 2016 року в Угорщині пройшов плебісцит щодо переселення біженців. 

Хай там як, таке гостре протистояння у Польщі за лінією "влада-опозиція" — за принципом "свій-чужий" — не може не хвилювати.

Адже, зокрема, від стабільності в цій країні залежить й ефективність спротиву України російській агресії. 

Докладніше – у матеріалі Станіслава Желіховського Стратегія, як у Орбана: як референдум має допомогти польській владі перемогти на виборах.