У переговорах між Україною та західними партнерами щодо формату створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії минув переламний момент.

Офіційний Київ публічно натякнув на згоду щодо створення "гібридного" суду. 

Про деталі переговорів про створення цього спеціального та безпрецедентного "гібридного" суду – у цікавій статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка "Гаазький трибунал" стає реальністю: як Україна та Захід домовляються про спецсуд для Путіна.

Над створенням спеціального трибуналу щодо злочину агресії Україна працює вже майже півтора року.

Проблема в тому, що формально загарбницька війна визнається міжнародним злочином, але не передбачено жодного покарання. Хіба що, якщо агресію вчинила держава, яка ратифікувала так звані Кампальські доповнення до Римського статуту МКС.

Росія цього, звісно ж, не зробила. Тож українська ідея була у тому, щоби створити спеціальний міжнародний механізм покарання – свій Нюрнберзький трибунал для Путіна і його близького кола.

Українське МЗС запропонувало партнерам справді ідеальний трибунал, який міг стати справжнім явищем, вододілом у міжнародному праві.

Йшлося про те, щоб обійти російське вето у Радбезі ООН і ухвалити рішення Генасамблеї ООН про створення міжнародного спецсуду, окремої інституції для розслідування одного-єдиного злочину – російської агресії проти України.

Чому ж Захід виявився не в захваті від ідеї сильного трибуналу для Путіна?

Реальна причина цього: кілька західних столиць, включно з Вашингтоном, побоюються, що їх самих згодом покарають "за російською схемою".

У понеділок у Києві відбулася міжнародна конференція щодо створення спецтрибуналу, і один з її ключових спікерів – заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов – уперше визнав, що Україна, іде на поступки, щоби діалог щодо створення трибуналу не зайшов у глухий кут.

За його словами, Київ тепер вже не відкидає можливість створення так званого "інтернаціоналізованого" або гібридного трибуналу, на якому наполягають, зокрема, США. Єдина вимога України – це те, що у разі створення гібридного трибуналу його основою не має стати українська судова система, як партнери пропонували від початку.

"Компромісом може бути створення інтернаціоналізованого трибуналу як частини судової системи іншої країни, чия судова система викликає довіру", – заявив Смирнов додавши, що каже це "в якості анонсу".

Джерела "Європейської правди" оцінюють цей варіант як не просто "можливий", а як робоче рішення, яке тепер треба погоджувати у деталях.

Місце, в якому має запрацювати новостворений гібридний трибунал, також уже визначено, – місто Гаага в Нідерландах.

Нідерландський уряд вже дав на це попередню згоду; Гаага також зручна через те, що там діють інші міжнародні суди, а також діятиме реєстр злочинів РФ, де будуть зібрані докази масштабів агресії. Нарешті, там вже відбувся суд над причетними до збиття MH17 на Донбасі. 

Очевидно, до роботи долучаться також українські та інші судді, та й загалом склад цього цей інтернаціоналізованого суду доведеться сформувати – і тут є домовленість з Радою Європи про те, що вона допоможе з оргпитаннями, кажуть джерела.

Як юридично буде створений цей "гаазький трибунал"? Це питання лишається відкритим. Є кілька опцій. 

Але для української сторони важливо, щоби після того, як "гаазький трибунал" буде створений, він отримав "благословіння" з боку Генасамблеї ООН, схвалення його дії окремим рішенням. І якщо, скажімо, 100 держав підтримають роботу такого суду та його задачі – то цей орган де-факто стане міжнародним.

Але головна непогоджена наразі деталь – це те, чи опиниться серед підсудних трибуналу чинний президент держави-агресора.

А Смирнов також нагадав, що треба бути реалістичними і визнати: фізично на лаві підсудних Путіна ми не побачимо.

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка "Гаазький трибунал" стає реальністю: як Україна та Захід домовляються про спецсуд для Путіна.