Новий виток загострення у відносинах України та Польщі може "обнулити" досягнення останніх років.

Про те, наскільки очікуваною стала нинішня криза і чи є шанси зупинити її найближчим часом читайте у статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Польща обирає конфлікт: чому зіпсувалися відносини з нашим ключовим союзником.

Рік тому найвпливовіший політик Польщі Ярослав Качинський заявив, що його країна має лише двох союзників: Україну та Англію. 

А у квітні цього року перший від початку повномасштабного російського вторгнення офіційний візит до Варшави Володимира Зеленського вийшов справді тріумфальним – українського президента зустрічали за протоколом, за яким трохи раніше у польській столиці вітали президента США Джо Байдена.

Ці два приклади показують, як сильно змінилися відносини України та Польщі за останні півтора року.

Так само Польща йшла на потужні кроки у підтримці України, не оглядаючись на свої інтереси.

Звичайно, що будь-яка підтримка має свої межі, і тому було очікувано, що з часом польська політика щодо України мала стати більш прагматичною.

Втім, ця корекція курсу виявилася занадто різкою.

Усе почалося з протестів польських фермерів, яких не влаштовувала поява на внутрішньому ринку українського зерна, олії та кукурудзи. А зважаючи на те, що восени у Польщі пройдуть парламентські вибори, виграти які керівній партії "Право і справедливість" буде дуже нелегко, голоси фермерів ставали "золотою акцією", заради якої офіційна Варшава пішла на загострення із союзником.

У травні Польща та ще три країни (Угорщина, Словаччина та Болгарія) ввели заборону на продаж української агропродукції – крок, на який ці країни не мали йти без погодження Єврокомісії.

Київ двічі пішов на поступки. Натомість зазначені країни робили заяви про доцільність продовження дії заборони щонайменше до кінця року.

Але саме Польща піша ва-банк, заявивши, що не буде відкривати свій ринок для української агропродукції навіть за умови протилежного рішення Єврокомісії.

І цього разу Київ не став мовчати.

"Це недружній і популістський крок, який сильно вдарить по світовій продовольчій безпеці й економіці України. Закликаємо партнерів та Європейську комісію забезпечити безперешкодний експорт українського продовольства в ЄС", – так 20 липня на заяви польської сторони відреагував прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. 

Слова українського прем’єра викликали гостру реакцію у Варшаві.

Чи означає цей конфлікт перегляд умов відносин між країнами? І так, і ні.

Звичайно, в певній частині польського суспільства популярною є позиція, що якщо Польща так багато зробила для України, то вона має право вимагати певних поступок від Києва.

Проте до останнього часу публічно озвучувати такі тези могли собі дозволити лише політичні маргінали, що мали мінімальні шанси прийти до влади.

Усе змінило стрімке зростання рейтингів партії "Конфедерація" – наразі це єдина впливова політична сила у сусідів, яку можна назвати антиукраїнською. Дійшло до того, що ця партія вийшла вже на третє місце за рейтингами і може отримати "золоту акцію" при формуванні нової коаліції.

Успіх "Конфедерації", яка відкусила частину виборців "ПіС", насторожив партію влади. І схоже, що там вирішили підкорегувати свою політику, показавши виборцям більш жорстку політику щодо України.

Зважаючи, що парламентські вибори у сусідів мають пройти у жовтні, на нас чекають більш ніж два місяці непростих відносин із Польщею.

З іншого боку, далеко не факт, що після завершення виборів з’явиться можливість повернення двосторонніх відносин до попереднього формату. В тому числі через те, що за результатами цих виборів буде затяжна коаліціада з можливістю проведення дострокових виборів.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Польща обирає конфлікт: чому зіпсувалися відносини з нашим ключовим союзником.