Плани німецького університету у Білефельді відкрити незалежний кампус у Китаї зазнали гострої критики, в тому числі з боку уряду Німеччини.

Про це, як пише "Європейська правда", повідомило агентство DPA.

Федеральне міністерство освіти і досліджень Німеччини висловило скептицизм щодо пропозиції Білефельдського університету прикладних наук і мистецтв, розташованого на заході Німеччини.

"Китай все більше стає конкурентом і системним суперником, особливо в галузі науки і досліджень", – сказала речниця міністерства в інтерв'ю агентству.

За її словами, умови для наукових досліджень і співпраці з Китаєм стають дедалі складнішими, оскільки китайський уряд ставить під сумнів наукову свободу для дослідників і юридичні угоди про використання результатів спільних досліджень.

"На цьому тлі (міністерство. – Ред.) критично ставиться до проєкту Білефельдського університету", – сказала речниця.

Кілька тижнів тому університет оголосив про плани відкрити на півдні Китаю так званий Хайнань-Білефельдський університет прикладних наук. Заняття з комп'ютерних наук мають розпочатися там цієї осені зі 140 першими китайськими студентами у тимчасовому кампусі.

Згодом з'являться курси електротехніки, машинобудування та промислової інженерії. У 2025 році перші студенти з Хайнаня приїдуть до Німеччини і навпаки.

За словами Юргена Кречмана, президента майбутнього закладу, будівництво кампусу буде завершено до 2025 року.

Президентка Білефельдського університету прикладних наук і мистецтв Інгеборг Шрамм-Вельк захистила цю домовленість, вказавши на юридичні угоди, які надають університету в Китаї юридичну незалежність.

Вона сказала агентству DPA, що метою є спільна побудова університету німецького зразка, де академічна свобода гарантується, а все академічне викладання і дослідження слугують мирним цілям.

Вона відкинула побоювання, що університет може стати залежним від китайського уряду через значні субсидії на будівництво та функціонування.

Німецький уряд 13 липня опублікував першу в історії ФРН стратегію щодо Китаю, де вказав на практику недобросовісної конкуренції та економічно агресивну політику Пекіна.