Минулими вихідними у Саудівській Аравії відбулася друга технічна зустріч із підготовки "мирного саміту", який має зафіксувати поразку РФ у війні, умови репарацій та стійкого миру. Саме такою є логіка "мирного плану" від України.

"Європейська правда" детально стежила за цим процесом. Відповіді на головні запитання про те, як і навіщо відбувається підготовка "саміту миру" під час гарячої війни – у статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка Світ з Китаєм і без Росії. Як на Банковій готують "саміт миру" і переговори про завершення війни.

Після зустрічі у Джидді її учасники не оприлюднили жодного офіційного документа чи спільної заяви, але це зовсім не свідчить про будь-які проблеми або про брак результатів.

Звичайна роль політрадників, які збиралися в Саудівській Аравії, – провести купу зустрічей, напрацювати непублічний результат і передати його своїм політичним лідерам. Щоби потім лідери, вже маючи готовий документ, зібралися на одну годинку на суто формальну зустріч, після якої вийшли би до телекамер і оголосили про "здобуту ними перемогу".

Звучить цинічно, але саме так працює міжнародна дипломатія.

Саме тому вже зараз йдеться про "саміт миру" як про результат робочих зустрічей, які збирає Україна.

Просування "формули миру" стало однією з головних задач української дипломатії, при цьому на Банковій наголошують, що її 10 пунктів мають лишитися незмінними.

Всі 10 пунктів навмисне сформульовані нечітко, щоби про деталі можна було домовитися – і саме про це тривають переговори. Так, у Джидді, крім цього переліку, обговорювали також його "розшифровку", текст якої бачила ЄвроПравда.

По суті, йдеться про параметри капітуляції РФ з повним звільненням України. Виплатою репарацій, трибуналом над расшистами тощо.

Основна мета плану – закріпити у світі українське бачення перемоги як аксіому.  Це потрібне для того, щоби під час переговорів з Росією, під час умовляння її зважитися на капітуляцію ні в кого не з’явилося бажаючих поступитися інтересами України або частиною її території.

Досягти цього можливо, якщо усі світові держави-лідери наперед погодяться дотримуватися норм, що виключають такі поступки коштом України. І саме це є завданням "саміту миру".

Як пояснюють в Oфісі президента, таких "мирних самітів" має бути навіть два. Перший Київ мріє провести до кінця 2023 року, і він має відбутися без участі РФ. На ньому світ має погодитися: тиснемо на Кремль за українським планом і не пропонуємо альтернативи.

А після того як Росія буде готова виконувати ультиматум (чи то внаслідок поразки, чи то після зміни лідерів держави, чи після інших карколомних перетворень) – очікується проведення другого саміту.

Треба визнати, що переговори у Саудівській Аравії навіть без формального рішення принесли результат. Усі світові медіа та аналітики сходяться на тому, що для України ця зустріч була успіхом; хоча всі також попереджають, що цей успіх є обмеженим і не треба впадати в ейфорію.

Головний прорив – це участь Китаю. Утім, з участю Китаю не все так райдужно, як намагається показати Київ.

Попри запевнення Андрія Єрмака, який очолює українську делегацію на зустрічах радників, про те, що у Джидді обговорювали тільки український мирний план, ключовий гравець саудівської зустрічі – Китай – прийшов на переговори зі своїм мирним планом, представленим ще у лютому. Представник Китаю оголосив, що не відмовляється від нього, стверджують західні джерела.

Китайський план для України – неприйнятний. Зокрема, він включає пункти про фактичне замороження конфлікту, що вигідно РФ; про припинення західної безпекової підтримки України; про зняття санкцій з Росії. Словом, цей план несумісний з українським, і втілювати їх одночасно – неможливо. У Китаї це чудово розуміють.

Загалом є підстави говорити, що Пекін не став на бік України, а лише почав розкладати яйця у різні кошики. Але це – також чимало.

А в українському "мирному плані" ключовим проблемним пунктом для держав, які коливаються, є пункт 7, що має назву "Відновлення справедливості".

Держави, які погодяться на цей пункт, стануть для Росії противниками, бо тут вже йдеться про виживання та свободу особисто Путіна та усієї керівної верхівки.

Докладніше про все це – у матеріалі Сергія Сидоренка Світ з Китаєм і без Росії. Як на Банковій готують "саміт миру" і переговори про завершення війни.