Новим міністром оборони Британії призначили Гранта Шаппса – багаторічного депутата-консерватора й досвідченого управлінця, але без досвіду військової служби чи роботи в оборонному секторі. Досі він обіймав посаду міністра енергетики.

Про те, чим викликана відставка Бена Воллеса і чи є загрози для британської військової підтримки України читайте в статті журналіста ЄвроПравди Олега Павлюка Міністр, що прихистив родину з України: хто такий Грант Шаппс, новий глава Міноборони Британії.

Перш за все, варто запевнити: відставка друга України Бена Воллеса зовсім не пов’язана з його заявами про "вдячність України", які свого часу зачепили багатьох і у владі, і поза нею. Ця історія не мала бодай якогось довгострокового ефекту на британську політику.

Між тим відставка Бена Воллеса з посади міністра оборони Британії не була несподіванкою, про неї справді стало відомо невдовзі після вільнюського саміту НАТО – у липні. Тоді Воллес сам підтвердив, що попросив прем’єра Ріші Сунака дозволити йому піти.

Воллес не захотів називати причин такого рішення, але контекст, як завжди, дозволяє зрозуміти більше.

По-перше, можна пригадати, що Бен Воллес активно брав участь у непублічному змаганні за посаду генерального секретаря НАТО, але президент США Джо Байден тоді заблокував призначення Воллеса, і це навряд чи було для нього приємним. 

Інший чинник – давно запланована ревізія британського уряду перед загальними виборами, що мають відбутися наприкінці наступного року.

Отже, Міністерство оборони Великої Британії очолить 54-річний депутат-ветеран, член Палати громад з 2005 року, що має тривалий досвід роботи в уряді, Грант Шаппс. 

Уперше Шаппс став міністром у 2010 році, і відтоді очолював або входив до керівництва міністерства, що було аналогом МінЖКГ, Міністерства міжнародного розвитку (опікується допомогою бідним країнам, зараз увійшло до МЗС), Мінтрансу і навіть МВС (в останньому – недовго, лише шість днів; це був черговий уряд Ліз Трасс, який швидко розвалився). Далі було Міністерство з питань бізнесу енергії та індустріальної стратегії, у 2023 році він кілька місяців попрацював на чолі Міненерго, і от зараз перейшов до Міноборони.

У біографії Гранта Шаппса немає ані натяку на військову службу. Британські коментатори прямо кажуть, що його призначення в Міноборони – радше данина лояльності прем’єр-міністру. На таку важливу у нинішні часи посаду Сунак мав призначити того, кому довіряє.

Але це також означає, що новий міністр не матиме такого авторитету і незалежності у визначенні політики, які мав Воллес. Джерела британських ЗМІ у військовій сфері остерігаються, що Шаппс, зокрема не зможе продовжити політику Воллеса щодо збільшення оборонного бюджету в умовах інфляції.

Але британські журналісти також визнають, що новий міністр оборони має принаймні одну важливу перевагу – добре розуміння логістики.

Крім того, Грант Шаппс – досвідчений управлінець і комунікатор, а для міністра це часто важливіше за навички та знання.

А ще в Шаппса є адекватне розуміння української тематики.

У першій заяві після призначення в Міністерство оборони Шаппс віддав належне внеску Бена Воллеса в оборону та глобальну безпеку і пообіцяв "продовжувати підтримку Британією України в її боротьбі з варварським вторгненням Путіна".

На Воллесі багато в чому була зав’язана ініціативність Заходу в наданні Україні нових видів озброєнь – починаючи від танків Challenger до далекобійних ракет Storm Shadow.

Утім, заяв наразі мало. Перед наступником Воллеса стоїть непросте завдання: він має переконувати інших західних союзників не просто зберегти, а й посилити допомогу Україні.

Чи впорається з цим новий міністр оборони Британії і чи переконає він долучитися до цього лобіювання також прем’єра Сунака – питання поки відкрите.

Докладніше – у матеріалі Олега Павлюка Міністр, що прихистив родину з України: хто такий Грант Шаппс, новий глава Міноборони Британії.