Що насправді відбувається між Україною та Польщею? Чи мають нинішні проблеми передвиборчий характер, а тому можна сподіватися на швидке покращення? Чи навпаки, вони є системними і в майбутньому лише посилюватимуться?

Відповіді на ці питання редактор ЄвроПравди Юрій Панченко шукав під час Економічного форуму в польському місті Карпач. 

Його рефлексії після спілкування, часто неформального, з польськими експертами, представниками бізнесу та політиками, – у колонці Криза 15 вересня: нове випробування для відносин України та Польщі.

Усі співрозмовники переконані у подальшій підтримці Польщею опору України у війні з РФ. За їхніми словами, Варшава традиційно відділяє безпекові питання від інших, де між нашими країнами є непорозуміння та суперечки.

Серед проблемних питань можна назвати втому польського суспільства від українських біженців. Втім, ця проблема ще не стала критичною, яка здатна впливати на відносини країн. Так само, як і питання українського мораторію на пошуково-ексгумаційні роботи.

Набагато більшою проблемою стала нинішня суперечка, викликана запровадженням мораторію на експорт української агропродукції до Польщі (а також до Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії).

Заборона була запроваджена Єврокомісією, проте її дія завершується 15 вересня. Наразі є висока ймовірність того, що заборона не буде продовжена Єврокомісією, як пропонують згадані країни.

Натомість Польща та Угорщина погрожують зберегти заборону вже на національному рівні, що є явним порушенням принципу єдиного ринку ЄС.

Позиція Польщі, безумовно, викликана політичними причинами – 15 жовтня у сусідній країні відбудуться парламентські вибори, на яких перемога чинної влади не виглядає очевидною.

В такій ситуації чинна польська влада не ризикне втратити голоси польських фермерів, а тому не може погодитися на скасування мораторію. Іронія тут полягає у тому, що мораторій вже вдарив по великому польському бізнесу, зацікавленому у дешевій сировині з України. Проте в умовах наближення виборів їхня позиція вже не береться до уваги.

Чи є підстави вважати, що ця проблема зникне після виборів 15 жовтня? На жаль, ні.

По-перше, виглядає так, що серед польських політиків склався консенсус із цього питання. Опозиція уникає критикувати це рішення влади.

Більш того, однією із найгучніших подій цих виборів стало залучення до списку опозиційної "Громадянської платформи" Міхала Колодзейчака з "Агроунії" – об’єднання фермерів, що протестували проти українського збіжжя.

У такій ситуації навіть перемога опозиції та зміна влади у Польщі не має призвести до автоматичного скасування заборони.

По-друге, існує чимала ймовірність, що вибори не призведуть до швидкого формування нової більшості та призначення уряду. Коаліціада може виявитися затяжною, а нова коаліція – нестабільною.

В такій ситуації політичні сили будуть діяти, тримаючи на думці можливість дострокових виборів, а відповідно, скасування мораторію виглядатиме ризикованим кроком і після виборів.

Тому рішення Києва оскаржувати анонсовану односторонню заборону з боку Польщі видається цілком логічним кроком. 

Схоже, що польську владу серйозно турбують можливі іміджеві втрати, особливо якщо Київ буде активним у цьому питанні.

"Ви ж розумієте, якщо українська влада буде звинувачувати Польщу у створенні голоду в Африці та ставити на одну дошку дії Варшави та Кремля, то це завдасть дуже потужного удару по відносинах наших країн", – заявив один зі співрозмовників "ЄвроПравди".

За його словами, такі дії Києва здатні збільшити популярність "Конфедерації" – єдиної політичної сили у країні, що озвучує відверто антиукраїнські наративи.

В українському уряді розуміють це слабке місце у позиції Варшави.

Найближчими тижнями на Київ чинитимуть надпотужний тиск.

Докладніше – у колонці Юрія Панченка Криза 15 вересня: нове випробування для відносин України та Польщі.