Як вибори у Польщі вплинуть на відносини з Україною

Зараз, на відміну від ситуації 2022 року, українське питання стало інструментом у жорсткому наративному протистоянні польських партій.

Попереду ще понад місяць (15 жовтня в Польщі парламентські вибори) напруженої виборчої кампанії. Партії проводять опитування і на основі їхніх результатів будують свої наративи.

А вони засвідчують, що поляки втомилися від війни (як би парадоксально це не звучало) і на побутовому рівні між поляками та українськими іммігрантами загострюються розбіжності. Результатами опитувань активно маніпулюють політтехнологи конкурентних партій.

Докладніше про політичну боротьбу у Польщі, яка впливатиме на відносини з Україною, – у статті журналіста порталу Biełsat Міхала Кацевича Перегляд відносин з Україною: як польські вибори можуть вплинути на підтримку Києва.

Партія влади "Право і справедливість" (ПіС) донедавна перебувала в досить комфортній позиції.

Від самого початку повномасштабної війни вона розбудовувала наратив про братерство і польську підтримку України, співзвучний з емоціями поляків.

Однак в останні місяці над ідилічною картиною близького союзництва нависли чорні хмари.

Відразу після візиту Анджея Дуди до Києва (разом із президентом Литви) у червні почали частішати недружні висловлювання довкола зернового питання.

Політики ПіС переконані: розчарування поляків у позиції України (переважно щодо зернового питання) після виборів вдасться частково розвіяти.

А ще вони вважають, що у відносинах з Києвом інколи не завадить проявити більше рішучості, бо поляки й так зрозуміють, що Польща повинна стояти пліч-о-пліч з Україною.

Зрештою, радикалізацію скептичних щодо України передвиборчих меседжів ПіС може пом’якшити політика президента. Щоправда, останнім часом у діях Анджея Дуди щодо Києва помітна певна інертність, вони не виходять за рамки політики ефектних жестів, хоча у президента прекрасні особисті стосунки із Зеленським, і ще його цінують США — за підтримку України.

Політики опозиційної "Громадянської коаліції" підтримують добрі відносини з Україною і загалом говорять з цього приводу те саме, що й ПіС (точніше те, що ПіС говорив кілька місяців тому).

У наративі польської опозиції немає претензій до України, натомість звинувачується польська влада — у тому, що не використовує нагоди.

При цьому опозиція, яка відстежує результати опитувань, добре розуміє: поляки очікують більш рішучої політики. Мабуть, тому "Громадянська коаліція" і внесла у свої списки Міхала Колодзейчака — лідера "Агроунії", який очолював протести проти імпорту українського зерна.

Опозиція хоче відбити у ПіС голоси села, тому й узяла до своїх лав популярного лідера аграрних протестів.

Польські ліві мають проукраїнську позицію. 

Консервативний блок "Третій шлях" (Trzecia Droga), ініціатива Шимона Головні та Польської селянської партії (Polskie Stronnictwo Ludowe) на чолі з Владиславом Косіняком-Камишем, теж офіційно підтримує Україну.

А висловлювання щодо України партії "Конфедерація", яка відома крайніми правими поглядами, непослідовні, й невідомо, хто задає їхній тон. Можливо, Януш Корвін-Мікке з його явно проросійськими поглядами. Не варто забувати й про Гжегожа Брауна з його різко антиукраїнською риторикою.

Висловлювання під час виборчої кампанії не завжди визначають подальшу державну політику. Однак незалежно від того, які сили прийдуть до влади в Польщі після 15 жовтня, їм у відносинах з Україною доведеться враховувати динаміку нових умов.

Виборча кампанія порушила одну тенденцію 2022 року: майже усі партії виступають за коригування польської політики щодо України.

Політичні сили мають різне бачення цього коригування, але, якщо коротко, воно зводиться до одного: у відносинах з Україною потрібно проявляти більше рішучості.

Партії хочуть, щоб польська допомога гідно оцінювалась на всіх рівнях. Майже усі партії переконані, що війна та її наслідки триватимуть довго, а тому вважають, що підтримку України слід реорганізувати, враховуючи при цьому інтереси Польщі у коротко- та довгостроковій перспективі.

Докладніше – у матеріалі Міхала Кацевича Перегляд відносин з Україною: як польські вибори можуть вплинути на підтримку Києва.