У середу 13 вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила в Європарламенті зі своєю щорічною промовою "Про становище Союзу" (SOTEU) – останньою перед очікуваними у червні наступного року євровиборами.

Вона разюче відрізнялася від минулорічної. Торік Україна була хай і не єдиною, але центральною темою доповіді, тоді як цьогоріч згадки про нашу країну у перші 50 хвилин виступу можна було перерахувати на пальцях однієї руки, та й то вони були геть побіжними.

Про що говорила Урсула фон дер Ляєн і які висновки робити Україні? Аналізувала журналістка ЄвроПравди Іванна Костіна у статті Україна більше не в центрі уваги ЄС: що показала щорічна промова президентки Єврокомісії.

Цьогорічне звернення має підзаголовок: "Відповідь на поклик історії".

Однією з форм відповіді на поклик історії, на думку фон дер Ляєн, має стати майбутнє розширення ЄС, яке вона називає "довершенням Союзу".

Цій темі президентка присвятила значну частину свого виступу.

Звернення нагадує про вже висловлену неодноразово позицію про те, що майбутнє України, Молдови, Західних Балкан – у Євросоюзі. 

В контексті України президентка Єврокомісії визнала, що наша країна досягла великих успіхів на шляху приєднання до Європейського Союзу після отримання статусу кандидата.

Але повний вступ до ЄС є процесом, що ґрунтується на заслугах.

Хай там як, Урсула фон дер Ляєн переконана в успішності майбутнього розширення ЄС, яке вона навіть порівнює з попереднім великим розширенням 20 років тому.

Попри те, що Україна і розв'язана проти неї Росією війна практично не згадувалися протягом добрих двох третин звернення, хоч і були таким собі "слоном в кімнаті", цю тему все ж не могли обійти увагою.

"Ми будемо на боці України на кожному відтинку цього шляху. Стільки, скільки буде потрібно", – повторила фон дер Ляєн фразу, від якої деякі політики вже пропонують відмовитись, а натомість поставити собі за мету перемогу України.

Президентка багато сказала про підтримку українських біженців.

Вторгнення Росії в Україну у 2022 році сприяло тому, що ЄС справді перетворився на важливого геополітичного гравця у протистоянні російській агресії.

Але в цьогорічному SOTEU фокус уваги був більше зміщений на недобросовісні торговельні практики Китаю.

Президентка також згадала про необхідність зміни підходу до Африки.

Після насиченого погодними катаклізмами літа президентка Єврокомісії, звісно ж, присвятила значну частину свого виступу Зеленому курсу.

Іншим важливим моментом звернення стала згадка про економічні виклики, які стоять перед Євросоюзом: дефіцит робочої сили та навичок, інфляція та спрощення ведення бізнесу для європейських компаній.

Президентка Єврокомісії досі явно не давала зрозуміти, чи буде боротися за те, щоб очолити виконавчий орган ЄС протягом другого строку. Не було цього сказано і під час SOTEU.

Водночас чимало в її промові вказувало на бажання продовжувати свою роботу далі.

Практично повна відсутність згадок нашої держави у першій частині промови спочатку могла засмутити і навести на невеселі думки про наростання "втоми від України" в ЄС.

Проте на цю ситуацію можна подивитися й під іншим кутом – Україна в SOTEU присутня як невід’ємна частина невідворотного процесу розширення ЄС, а не джерело проблем і витрат.

Хай там як, цьогорічна промова показала, що ЄС потихеньку переходить у передвиборчий режим, і нині серед його пріоритетів – те, що ближче до тіла. 

Докладніше – у матеріалі Іванни Костіної Україна більше не в центрі уваги ЄС: що показала щорічна промова президентки Єврокомісії.