Європейський суд з прав людини не побачив дискримінації російськомовної меншини у рішенні Латвії збільшити частку навчання у школах державною мовою.

Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться у рішенні суду у справі "Валіулліна та інші проти Латвії", оприлюдненому 14 вересня. 

Справа стосується змін до латвійського законодавства від 2018 року, згідно з якими зросла частка предметів, які мають викладатися у державних школах латиською мовою, а використання російської мови як мови навчання внаслідок цього скоротилося. 

Позов проти Латвії подали батьки дітей, які відносять себе до російськомовної меншини, посилаючись на ст. 2 Протоколу 1 Європейської конвенції з прав людини (право на освіту), окремо та у поєднанні зі ст. 14 ЄКПЛ (захист від дискримінації). 

ЄСПЛ дійшов висновку, що дані законодавчі зміни не є порушенням Конвенції. 

Зокрема, судді зауважили, що закріплене ст. 2 Протоколу 1 право на освіту не має на увазі право на освіту конкретною мовою, а гарантує право на освіту однією з офіційних мов даної держави. Оскільки латиська мова у Латвії є єдиною державною мовою, заявники не могли скаржитися за даним пунктом щодо скорочення частки навчання російською мовою. Окрім того, заявники не надали конкретних аргументів про те, чому ці зміни мали би негативні наслідки для їхньої можливості отримувати освіту. Відтак позов у цій частині визнали неприйнятним. 

Також Суд дійшов висновку, що учні з російськомовних та латиських родин у школах після реформи, метою якої було подолання мовної сегрегації в системі освіти як спадку радянської доби, опинилися у відносно рівних умовах. 

Суд взяв до уваги історичний фактор – суттєві обмеження використання латиської мови протягом понад 50 років під час протиправної окупації та анексії Латвії радянським режимом, коли у багатьох сферах життя запровадили російську мову, відтак визнав, що необхідність захищати і просувати використання латиської мови у даному випадку була легітимною метою. 

Крім того, суд вважає легітимною метою латвійської реформи принцип єдності освітньої системи, щоб сприяти рівноправному доступу учнів до державної освітньої системи та усунути наслідки сегрегації в освіті з радянського часу.

У резюме рішення зазначають, що Латвія, відновлюючи використання латиської мови як мови освіти та поступово впроваджуючи освітню реформу, не перетнула межі, оскільки зберегла можливість для російськомовних учнів навчатися рідною мовою та зберігати свою культуру та ідентичність. 

"Держава запровадила освітню систему, що функціонує офіційною мовою держави, також забезпечуючи використання мов меншин у різних пропорціях, залежно від школи й класу, де навчається учень. Уряд надав об’єктивні та розумні обґрунтування необхідності збільшити використання латиської мови як мови освіти в освітній системі. У підсумку, оспорювана різниця у ставленні відповідала законним цілям, була пропорційною і не становила собою дискримінації  за мовною ознакою", – йдеться у резюме.

Зазначимо, рішення ЄСПЛ є прецедентними для усіх країн-учасниць Ради Європи. 

Нагадаємо, влітку 2023 року ЄСПЛ у повному обсязі відхилив усі претензії Росії до України за скаргою, яку вона подала у 2021 році, вимагаючи у тому числі поновити подачу води до окупованого Криму.

Уповноважена Мін’юсту у справах ЄСПЛ каже, що Росія продовжує цікавитися провадженнями проти неї у Європейському суді з прав людини, хоча публічно заявляє протилежне.