Майже 20% населення України зараз перебувають за кордоном. І хоч би коли були призначені перші повоєнні вибори, слід обов’язково передбачити можливість віддати свій голос для українських виборців, які перебувають за межами нашої держави.

Про проблеми, з якими стикнеться Україна на перших повоєнних виборах, шляхах їх вирішення – у колонці комунікаційної менеджерки Громадянської мережі ОПОРА Катерини Жемчужникової Чому Україні вже зараз треба готуватися до організації голосування за кордоном.

Події, що відбувалися в новітній історії України, завжди залишали помітний відбиток на показнику явки закордонних виборців, пише авторка колонки.

"Однак варто розуміти: причиною історично невисокої явки за кордоном далеко не завжди є те, що українські мігранти не ідентифікують себе як українці", – зазначає Катерина Жемчужникова. 

Громадянська мережа ОПОРА провела дослідження серед представників дипломатичних установ та української діаспори щодо проблем, з якими вони стикалися під час попередніх виборчих процесів. 

По-перше, за оцінкою майже половини опитаних дипломатів (46%), є проблема малої пропускної спроможності виборчих дільниць у посольствах чи консульствах в день виборів – вона не перевищує 1000 осіб. Лише 8% респондентів оцінили пропускну спроможність у 2000 чи більше осіб.

По-друге, для 31% респондентів з-поміж українських діаспорян найбільшою перешкодою для участі в голосуванні є брак ресурсів. Оскільки приміщення виборчих дільниць відкривають при посольствах і консульствах, навіть українцям, які проживають у невеликих країнах на кшталт Естонії, почасти доводиться долати великі відстані, аби проголосувати.

"Тож, явка на закордонному окрузі низька не тому, що люди там менш мотивовані голосувати, а тому, що вони не мають можливості проголосувати", – пише експертка. 

З іншого боку, масові міграційні процеси після повномасштабного вторгнення збільшили навантаження на дипустанови, констатує Катерина Жемчужникова. 

Директор Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ Роман Горяйнов зауважує також, що зараз дуже актуальним є питання, чи варто залишати консульський облік базою для складання списку виборців.

"Ми зараз маємо починати готуватися до цих виборів. Коли вони будуть, ми не знаємо, але вже маємо проводити інформаційну роботу. Адже питання попередньої реєстрації потенційних виборців є зараз дуже актуальним, тому що ті строки, які законодавство зараз виділяє для складання списків виборців, на жаль, не будуть достатньо ефективними", — вважає він.

Авторка колонки підкреслює, що незалежно від того, які процедури зрештою працюватимуть на перших повоєнних виборів, українці за кордоном мають заздалегідь знати алгоритм своїх дій, аби потрапити до списку виборців. Крім законодавчого регулювання, це потребуватиме інформаційної роботи.

Експертка мережі ОПОРА нагадує, що, відповідно до чинних законодавчих процедур, громадяни, які не стоять на консульському обліку, теж можуть проголосувати на виборах за кордоном.

"Якщо говорити про рішення, які мали б подолати згадані виклики, то серед громадян України за кордоном популярною є думка про відкриття додаткових виборчих дільниць. Натомість дипломати, хоч і часто згадували таку опцію, висловлювали певний скепсис щодо її дієвості — ймовірно, через невпевненість у спроможності відкрити нові виборчі дільниці за кордоном та забезпечити їхню роботу через брак працівників", – зазначає Катерина Жемчужникова.

За її словами, більшість респондентів серед дипломатів оцінили як потенційно найефективніший метод альтернативного голосування використання застосунку "Дія", а на друге місце окремо поставили електронне голосування.

Натомість громадяни України, які взяли участь в інтерв’ю, більш стримані щодо електронних методів голосування.

З-поміж інших альтернатив дипломати оцінили голосування поштою як взагалі неефективне або скоріше неефективне. Втім, таку опцію підтримали громадяни України, які проживають у країнах, де пошта досі є важливим засобом зв’язку або де практикують поштове голосування — США, Велика Британія та Німеччина.

Загалом переважна більшість респондентів з обох груп позитивно оцінювала ефективність поєднання різних альтернативних методів голосування.

Докладніше – у колонці Катерини Жемчужникової Чому Україні вже зараз треба готуватися до організації голосування за кордоном.